ОСОБЛИВОСТІ ОЦІЮВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТИ ПРОЕКТІВ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ
Анотація
Представлены результаты обобщения данных проектной документации, которые позволяют получить достаточный объем информации для оценки эффективности использования энергоресурсов на отопление здания во время его эксплуатации. Полученные результаты использованы при разработке проекта ДСТУ Б А.2.2-8:2010 «Раздел «Энергоэффективность» в составе проектной документации зданий».
Посилання
С. Г. Каспаров, Особенности современных жаротрубных котлов для отопительных систем. // Энергосбережение, Энергетика, Энергоаудит. – 2007, № 12. – С. 35 – 53;
А. К. Зыков. Паровые и водогрейные котлы. Справочное пособие. Энергоатомиздат, 1987;
Ю. М. Липов, Ю. М. Третьяков. Котельные установки и парогенераторы. 2006г, – 592 с;
Каталог горелок Weishaupt исполнения SF (swirl-flame) от 500 до 17,500кВт;
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).