ТИСК ГІДРАВЛІЧНОГО УДАРУ – АЛЬТЕРНАТИВА НАПОРУ ВОДИ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2019.01.08Ключові слова:
гідроудар, гідротурбіна, гідроакумулятор, гідроелектростанціяАнотація
У статті показано, що збільшення тиску потоку води в гідросистемі після гідравлічного удару (гідроудару) можна використовувати для обертання гідротурбіни електростанції так само, як і при підвищенні для цього напору води в гребельних гідроелектростанціях. Показано можливості застосування гідроакумуляторів для стабілізації тиску і витрати води після гідроудару. Розглядаються основні закономірності перебігу повного і неповного гідроудару. Розкрито переваги гідроударних електростанцій в порівнянні з греблею гідроелектростанції і з усіма іншими електростанціями такої ж потужності. До незаперечних переваг відносяться перш за все відсутність необхідності споживання енергії від зовнішніх джерел, низькі витрати на проектування, виготовлення та експлуатацію. Як джерело відновлюваної енергії використовуються сили інерції постійного об'єму циркулюючої води. Малі габарити гідроударних електростанцій дозволяють використовувати їх безпосередньо в місці споживання електроенергії, тому виключаються втрати при її транспортуванні. Гідроударні електростанції не впливають на зміни навколишнього середовища, не забруднюють воду, повітря і грунт. За рахунок регулювання роботи клапанів можна істотно підвищити вихідну потужність електростанції, використовуючи швидкодіючі сучасні електромагнітні клапани або клапани з електроприводом, вмикання або вимикання яких здійснюється за заданою програмою. Досліджується можливість використання розробленої гідроударної установки для обертання ковшовоъ гідротурбіни і виробництва електроенергії. Широке впровадження гідроударних електростанцій підвищеної потужності дозволить назавжди позбутися від використання дорогих енергоносіїв та зберегти в чистоті середовище проживання людини.
Посилання
Patent UA 101445 F03B 13/12, publ. 10.09.2015, bul. № 17.
Patent UA 106602 F03B 13/12, publ. 25.04.2016, bul. № 8.
Patent UA 98216 F03B 13/12, publ. 27.04.2015.
Dolinskiy A.A., Ivanitskiy G.K., Obodovich A.N. Use of the DPEI mechanisms for rotor-pulse processing of the heterogeneous agent. [Ispolzovanie mehanizmov DIVE pri rotorno-pulsacionnoy obrabotke geterogennih sred]./ Industrial Heat Engineering, 2008, t. 30, № 4, p. 5-13.
Patent UA 109190 F24D 17/00, F24H 1/00, publ. 10.08.2016, bul. № 15
Nefedov J.I. On the Perspectives of Hydroblow Energetics [O perspektivah hidroudarnoy energetiki]. Energy saving · Power engineering · Energy audit, 2015, № 12. – Kh. - P. 20-25.
The Back Pressure Valve with Balance Flanged. [Obratniy klapan s protivovesom flanceviy], Du 100 – Du 1400. Ticket. Technical Manual. (http:.lott.com.ua/cat/204/).
CoorsTek Pulsation Stabilizers: Model Code Nomenclature. Amazing Solutions.
The Axial Valve for Defence from Hydraulic Blow. [Klapan ocevogo tipa dlia zaschiti ot giroudara], SP «Mocvald Marceting» - Ukraine. (mokveld.marketing@mokveld.com).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).