ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПИТОМОЮ ПРОВІДНІСТЮ РЕЧОВИННОГО СЕРЕДОВИЩА І ЇЇ ДІЕЛЕКТРИЧНОЮ ПРОНИКНІСТЮ

Автор(и)

  • П. Я. ПРИДУБКОВ Українська державна академія залізничного транспорту, м. Харків, Україна
  • І. В. ХОМЕНКО Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Анотація

Исследовано электрическое поле материальной среды, показано, что диэлектрическая проницаемость вещественной среды является её удельной ёмкостью, установлена функциональная связь между удельной проводимостью вещественной среды и её диэлектрической проницаемостью.

Біографії авторів

П. Я. ПРИДУБКОВ, Українська державна академія залізничного транспорту, м. Харків

Канд. техн. наук, доцент

І. В. ХОМЕНКО, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Канд. техн. наук, доцент

Посилання

Федоров Н. Н. Основи електродинаміки. – М.: Вища школа, 1965. 328 с.

Бессонов Л. А. Теоретичні основи електротехніки. Електромагнітне поле. – М.: Вища школа, 1986. – 263 с.

Сукачев А. П. Теоретичні основи електротехніки. Частина Й. Фізичні основи

електротехніки. – Харків, 1959. – 460 с.

Поливанов К. М. Теоретичні основи електротехніки, ч. 3, Теорія електромагнітного поля. - М.: Енергія, 1969. – 352 с.

Шимони К. Теоретична електротехніка. – М.: Мир, 1964. –773 с.

Тамм И. Е. Основи теорії електрики. – М.: Наука, 1976. – 616 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-09-20

Номер

№ 8 (2010): Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит.

Розділ

НТП и эффективность производства

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).