ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ПИТОМОЮ ПРОВІДНІСТЮ РЕЧОВИННОГО СЕРЕДОВИЩА І ЇЇ ДІЕЛЕКТРИЧНОЮ ПРОНИКНІСТЮ
Анотація
Исследовано электрическое поле материальной среды, показано, что диэлектрическая проницаемость вещественной среды является её удельной ёмкостью, установлена функциональная связь между удельной проводимостью вещественной среды и её диэлектрической проницаемостью.
Посилання
Федоров Н. Н. Основи електродинаміки. – М.: Вища школа, 1965. 328 с.
Бессонов Л. А. Теоретичні основи електротехніки. Електромагнітне поле. – М.: Вища школа, 1986. – 263 с.
Сукачев А. П. Теоретичні основи електротехніки. Частина Й. Фізичні основи
електротехніки. – Харків, 1959. – 460 с.
Поливанов К. М. Теоретичні основи електротехніки, ч. 3, Теорія електромагнітного поля. - М.: Енергія, 1969. – 352 с.
Шимони К. Теоретична електротехніка. – М.: Мир, 1964. –773 с.
Тамм И. Е. Основи теорії електрики. – М.: Наука, 1976. – 616 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).