Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

2025-08-04T19:22:45+03:00

Анотація. У статті досліджено ключові аспекти впливу цифрової трансформації на економічні процеси в умовах диджиталізації, із фокусом на роль інформаційних систем (ІС) та економіко-математичного моделювання як рушіїв сучасної економіки знань. Визначено, що ІС перестали бути допоміжним елементом і дедалі частіше виступають як інструмент інтегрованого управління, прийняття рішень, моніторингу та стратегічного прогнозування. У роботі проаналізовано приклади впровадження цифрових систем у ключових секторах економіки – енергетиці, транспорті, фінансах, агропромисловості, з акцентом на Україну та країни ЄС.

Застосовуючи інструменти економіко-математичного моделювання, автор дослідив ефективність цифрових рішень для оптимізації логістики, управління ресурсами, макроекономічного прогнозування. Особливу увагу приділено ролі моделей машинного навчання, симуляційних та регресійних моделей у формуванні політик цифрового розвитку. Стаття також висвітлює соціально-економічні наслідки диджиталізації – зокрема, зміни на ринку праці, цифровий розрив, необхідність трансформації системи освіти у відповідь на нові виклики.

Розглянуто, як саме ІС та ЕММ трансформують ключові сектори економіки: енергетику, промисловість, транспорт, агросектор та банківську сферу. Наведені приклади реального застосування цифрових рішень в Україні та ЄС, таблиці динаміки цифрових індексів, формули моделей оптимізації та пропозиції щодо майбутніх кроків цифрової інтеграції.

У роботі надано порівняльний аналіз цифрової готовності України та країн ЄС, з використанням актуальних статистичних даних (DESI, Євростат, OECD, Держстат України). Подано авторські рекомендації щодо створення національної цифрової платформи прогнозування економічного розвитку, розбудови мережі центрів цифрової експертизи, підвищення цифрової грамотності населення та формування стратегії на основі даних.

Результати дослідження можуть бути використані для розробки державної цифрової політики, інституційної реформи систем управління, модернізації вищої освіти та інтеграції України у цифровий простір ЄС. Запропоновані підходи мають практичну цінність для державних органів, бізнесу, наукової спільноти та освітніх установ.

МОДЕЛЮВАННЯ ПОЕТАПНОЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО КЛАСТЕРУ

2025-08-04T19:34:19+03:00

Анотація. У статті запропоновано оригінальну модель поетапної цифрової трансформації виробничого кластеру. Модель базується на багаторівневому підході з урахуванням цифрової зрілості кожного з учасників кластеру, типології цифрових технологій, що впроваджуються (автоматизація, IoT, AI, цифрові платформи тощо), взаємозв’язків між етапами трансформації (ініціалізація, синхронізація, масштабування, оптимізація), інтеграції показників ефективності (KPI) на кожному етапі.Модель дозволяє не лише відображати поточний стан цифровізації кластеру, а й будувати сценарії розвитку з урахуванням обмежень ресурсів, ризиків та стратегічних пріоритетів галузі. Вперше формалізовано підхід до моделювання цифрової трансформації саме на рівні кластерної організації з урахуванням міжпідприємницької кооперації.Запропоновано також механізм оцінки ефективності цих процесів.

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ТА ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ PR-ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ

2025-08-04T19:43:39+03:00

Анотація. У статті розглянуто ключові юридичні аспекти та етичні стандарти PR-діяльності в умовах цифрової реальності, що динамічно трансформується під впливом технологічного прогресу, соціальних мереж та змін у сфері інформаційної безпеки. Проаналізовано правове регулювання зв’язків з громадськістю як в українському законодавстві, так і в міжнародному правовому полі, зокрема щодо захисту персональних даних, дотримання авторських прав, поширення інформації, протидії фейковим новинам та регулювання реклами в цифровому середовищі. Наголошено на важливості дотримання етичних принципів у комунікаційній практиці, зокрема правдивості, прозорості, недопущення маніпуляцій та поваги до приватності аудиторії.

Запропоновано практичні рекомендації щодо правомірного ведення PR-кампаній, обробки інформації в соціальних медіа, дотримання етичних норм під час кризової комунікації, а також мінімізації репутаційних та юридичних ризиків.

Метою статті є визначення сучасних викликів і перспектив правового та етичного регулювання PR-діяльності у цифрову епоху, зокрема у контексті стрімкого розвитку технологій, цифровізації комунікацій і зростання суспільного запиту на відповідальну публічну взаємодію.

Для досягнення поставленої мети використано методи аналізу та синтезу, порівняльно-правовий підхід, узагальнення та систематизації, а також логічний і діалектичний методи.

У ході дослідження встановлено, що юридична грамотність є критично важливою складовою професійної діяльності PR-фахівця. Виявлено, що більшість порушень пов’язана з недостатнім знанням законодавчих норм у сфері авторського права та захисту персональних даних. Доведено, що прозорість комунікації та етична відповідальність підвищують рівень довіри до бренду. Уточнено, що цифрове середовище вимагає постійного оновлення знань і адаптації комунікаційних стратегій до нових правових викликів.

Подальші дослідження можуть бути зосереджені на формуванні стандартів етичної поведінки в онлайн-комунікаціях, впровадженні кодексів саморегуляції для PR-фахівців, а також на вивченні впливу штучного інтелекту на правове регулювання інформаційного простору.

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ В СИСТЕМІ ТОРГІВЛІ КВОТАМИ НА ВИКИДИ: МЕХАНІЗМ ПЕРЕХОДУ ДО ДЕКАРБОНІЗОВАНИХ ТРАНСКОРДОННИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ

2025-08-05T05:45:32+03:00

Анотація. В статті запропоновані методичні підходи до вдосконалення, на національному та міжнародному рівнях, європейської системи торгівлі викидами (EU ETS) на основі заміни критеріального показника «маса викидів забруднюючих речовин» на «приведене навантаження на комплекс реципієнтів від забруднення атмосферного повітря» для окремих квадратів сітки EMEP. Пропонований показник дозволяє враховувати тип території, що сприймає техногенне навантаження, структуру і щільність реципієнтів, середньорічну приземну концентрацію забруднюючих речовин та ін., що суттєво підвищує еколого-економічну обґрунтованість торгівельних відносин як механізму переходу до декарбонізованих транскордонних енергетичних систем. При цьому, інформаційною базою розрахунків вказаного показника має бути Спільна програма для моніторингу та оцінки передачі забруднювачів повітря на великі відстані в Європі (European Monitoring and Evaluation Programmed – EMEP).

ОЦІНЮВАННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ КРИЗ

2025-08-05T06:27:55+03:00

Анотація. Стаття присвячена обґрунтуванню методичних підходів до оцінювання техніко-технологічного потенціалу аграрних підприємств в умовах сучасних криз.

Визначено, що в контексті збройного конфлікту, економічної нестабільності, логістичних обмежень, ресурсного дефіциту та кліматичних змін саме технічна база господарств виступає як критичний фактор їхньої життєздатності, ефективності й адаптивності.

З’ясовано, що процес оцінювання техніко-технологічного потенціалу аграрного підприємства є багатогранним і включає в себе елементи технічної експертизи, економічного аналізу та стратегічного прогнозування.

Доведено, що системне оцінювання техніко-технологічного потенціалу дає змогу не лише виявити проблемні зони, але й розробити стратегії їхнього подолання. Це відкриває шлях до стійкого розвитку аграрного сектору навіть у найскладніших умовах, забезпечуючи продовольчу безпеку, конкурентоспроможність та інноваційність українського сільського господарства.

ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2025-08-05T06:35:21+03:00

Анотація. Статтю присвячено вивченню аспектів формування адаптивної стратегії управління підприємством в умовах цифрової трансформації. Статті має на меті проаналізувати, систематизувати та узагальнити наявні теоретико-методичні підходи щодо формування адаптивних стратегій управління підприємством та визначити роль цифрових технологій в стратегічному управління в умовах невизначеності.

В статті розглянуто сучасні виклики, що формують високо турбулентне бізнес-середовище, в якому функціонують українські підприємства, зокрема в умовах воєнного конфлікту, економічної невизначеності та цифрової трансформації. Систематизовано основні виклики, що постають перед українськими підприємствами та формують високо турбулентне середовище: безпековий, політичний, економічний, логістичний, технологічний, фінансовий, кадровий, маркетинговий, інституційний, екологічний, соціальний та ринковий. Дослідження дозволило виявити тісний зв’язок між рівнем адаптивності стратегічного управління підприємством та його здатністю ефективно реагувати на багатовимірні зовнішні впливи. Обґрунтовано необхідність трансформації стратегічного управління від традиційних підходів до формування гнучких, сценарних, цифрово-орієнтованих стратегій, здатних забезпечити оперативну реакцію на зміни та створення довгострокових конкурентних переваг.

Охарактеризовано цифрові технології, що є інструментами адаптації до викликів високо турбулентного середовища: штучний інтелект, аналітика великих даних, Інтернет речей, блокчейн, цифрові платформи, хмарні обчислення. Виявлено, що використання цих інструментів дозволяє удосконалити процес стратегічного планування, підвищити точність прогнозування, забезпечити прозорість управлінських процесів, персоналізацію управлінських рішень, оперативне реагування на зміни, а також сприяє зниженню витрат та підвищенню ефективності операцій. Водночас дослідження виявило, що реалізація цифрових рішень супроводжується низкою обмежень: високими витратами на впровадження, ризиками порушення конфіденційності, залежністю від зовнішніх провайдерів, потребою в висококваліфікованих кадрах та складністю технічної інтеграції.

Загалом, адаптивна стратегія управління у поєднанні з цифровими інструментами здатна сформувати нову парадигму розвитку підприємств у посткризовому періоді. Цей підхід дозволяє не лише забезпечити виживання в умовах нестабільності, а й трансформувати виклики у джерела зростання і стратегічних можливостей.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ МОЛОКА В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ В УКРАЇНІ

2025-08-05T06:42:36+03:00

Анотація. Інноваційний розвиток підприємств-виробників молока виступає не лише економічною, а й соціально значущою проблемою, оскільки прямо впливає на доступність якісної молочної продукції для населення, продовження традицій тваринництва та забезпечення зайнятості у сільських територіях.

Виявлено основні фінансові та організаційні бар’єри, що істотно стримують інноваційний розвиток даних підприємств, серед яких домінують дефіцит власних інвестиційних ресурсів, складність доступу до кредитування, відсутність дієвих механізмів державної підтримки, а також недосконалість управлінських структур та дефіцит кваліфікованих кадрів. З’ясовано, що ці чинники безпосередньо впливають на зниження рівня технологічної модернізації молочного виробництва, що своєю чергою послаблює його здатність гарантувати продовольчу безпеку країни. Доведена необхідність удосконалення програм фінансової підтримки підприємств молочної галузі, розвитку коопераційних моделей та кластерних структур для забезпечення ефективного використання ресурсів і впровадження новітніх технологій. Також акцентовано увагу на стратегічній значущості інвестицій у людський капітал як передумови підвищення інноваційної спроможності підприємств даної галузі.

МІКРОПРОЦЕСОРНИЙ ЗАСІБ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ РОБОЧОГО РЕСУРСУ ПРИСТРОЮ РЕГУЛЮВАННЯ ПІД НАВАНТАЖЕННЯМ

2025-08-04T18:04:08+03:00

Анотація. В роботі зроблено акцент на використання силових трансформаторів з пристроями регулювання під навантаженням (РПН) для регулювання напруги в електричних мережах. Підкреслено факт зношення контактної системи в процесі роботи пристрою РПН. По кожному відгалуженню механічний та комутаційний ресурси пристрою РПН витрачаються нерівномірно. І якщо механічний ресурс залежить лише від кількості перемикань, то комутаційний ресурсу визначається значеннями струмів, що протікають в момент перемикання пристрою РПН. Незважаючи на наявну апаратну реалізацію засобу для оцінки роботоздатності пристрою РПН, в роботі запропоновано мікропроцесорну реалізацію такого засобу. Викладена структура, алгоритм роботи засобу з поясненнями. Зроблено висновок про доцільність поєднання запропонованого засобу з іншими системами моніторингу стану силового електрообладнання.

ОГЛЯД НАЯВНИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ТА АЛГОРИТМІВ ДОЗУВАННЯ РІДИН ЗА ВАГОЮ

2025-08-04T18:21:02+03:00

Анотація. У статті представлено огляд сучасних і перспективних методів та алгоритмів дозування рідин за вагою. Проведено аналіз методів вагового дозування, включаючи гравіметричні та тензометричні підходи, а також алгоритмів керування процесами дозування – PID-регулювання, адаптивних алгоритмів, нечіткої логіки, модельного прогнозуючого керування та алгоритмів на основі нейронних мереж. Визначено перспективні напрямки розвитку систем дозування рідин, серед яких інтеграція штучного інтелекту, нейронних мереж, технологій Інтернету речей (IoT), а також використання комбінованих методів. Надано практичні рекомендації щодо вибору оптимального методу та алгоритму дозування залежно від технологічних умов. Підкреслено доцільність використання математичного моделювання дискретних динамічних систем, зокрема Мереж Петрі, для розробки та оптимізації автоматизованих дозувальних систем.

ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ON-LINE КОНТРОЛЮ СТАНУ ТУРБОГЕНЕРАТОРІВ З МЕТОЮ ЗНИЖЕННЯ КІЛЬКОСТІ ЇХ АВАРІЙНИХ ЗУПИНОК

2025-08-04T19:05:28+03:00

Анотація У статті розглядається стан основного обладнання теплових електричних станцій України після руйнівного вторгнення агресора і знищення великої частини енергетичної інфраструктури, проблеми відновлення та модернізації енергетичних об’єктів і основного генеруючого обладнання в повоєнний період, досліджуються основні практичні аспекти впровадження цифрової on-line діагностики турбогенераторів з використанням систем штучного інтелекту для суттєвого підвищення надійності, ефективності ремонтів та оперативного контролю працездатності, зменшення кількості аварійних зупинок і продовження строку роботи цього обладнання