Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

ОБҐРУНТУВАННЯ СФЕР ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТА АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

2025-09-07T05:02:21+00:00

Анотація. У статті представлено комплексний аналіз проблеми організаційно-правової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу в Україні, яка в умовах повномасштабної війни набула характеру екзистенційної загрози. Військові дії фундаментально трансформували операційне середовище, спричинивши не лише значні прямі втрати агропромислового комплексу, але й величезні непрямі збитки, які перевищують $50 млрд. Дослідження підкреслює системний і взаємопов'язаний характер сучасних загроз, від мінування земель та дефіциту кадрів (мобілізовано близько 200 тис. аграріїв) до руйнування логістичної та портової інфраструктури. Наголошено на необхідності переходу від фрагментарного, реактивного реагування на окремі проблеми до побудови інтегрованої, проактивної системи безпеки, що є базовою умовою фізичного виживання бізнесу.

Дослідження структурує цей підхід за п'ятьма ключовими напрямами. У сфері корпоративно-майнової безпеки підкреслено першочергову роль захисту прав власності на землю, відповідно до теорії «мертвого капіталу» Ернана де Сото, для запобігання рейдерству та залучення інвестицій. Ефективний захист ґрунтується на юридичній чистоті документів, постійному моніторингу державних реєстрів та контролі за кредиторською заборгованістю. Договірна безпека, з погляду теорії трансакційних витрат Олівера Вільямсона, розглядається як інструмент управління ризиками невизначеності, що вимагає включення до контрактів деталізованих положень про форс-мажор. У контексті фінансово-правової безпеки проаналізовано роль інноваційних інструментів, зокрема аграрних нот, які, на відміну від аграрних розписок, існують в електронній формі та відкривають доступ до ринків капіталу. Розкрито важливість інформаційно-кадрової безпеки, що включає захист комерційної таємниці та правове врегулювання трудових відносин в умовах кадрового дефіциту. Нарешті, зовнішньоекономічна безпека розглядається як проактивна адаптація до вимог європейської інтеграції, що є каталізатором для модернізації виробництва. Висновок підкреслює, що лише комплексний, системний підхід, де слабкість в одній сфері неминуче створює загрози в інших, забезпечить довгострокову стійкість аграрних підприємств та стабільність продовольчої безпеки держави.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ І ЦІНОУТВОРЕННЯ У КОСМЕТИЧНО-ПАРФУМЕРНІЙ ГАЛУЗІ

2025-09-07T05:12:49+00:00

Анотація. У статті розглядається процес розрахунку собівартості і ціни на науково-дослідну роботу з метою формування та розуміння інноваційних впроваджень на вітчизняному ринку косметичних засобів. Аналізуються ключові аспекти ринку парфюмерно-косметичних товарів на Україні. Особлива увага приділяється дослідженню необхідності розробки та створенню нових технологій та удосконаленню існуючих рецептур, як з метою захисту від впливу негативних факторів так покращенню стану після вживання конкретних засобів. Обґрунтовано, що розрахунок собівартості і ціни науково-дослідної роботи є важливим елементом для втілення інновацій та формування стійких конкурентних переваг виробничих підприємств галузі. Доведено, що маркетингове дослідження, розуміння вимог ринку та потреб клієнтів є важливим інструментом для досягнення та збереження конкурентних переваг підприємства. Використання фінансово-технологічних показників дозволяє об'єктивно оцінити вартість наукової розробки та приймати обґрунтовані рішення. Успішне впровадження інноваційних продуктів сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємства, задоволеності клієнтів та загальній конкурентоспроможності на ринку. Висновки статті містять рекомендації щодо технологічних особливостей розробки та розрахунку собівартості і ціни науково-технічної продукції.

ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ГАЛУЗІ З УРАХУВАННЯМ ДЕСТРУКТИВНИХ ЧИННИКІВ ВІЙНИ

2025-09-07T05:24:13+00:00

Анотація. У статті досліджено методичні підходи до оцінювання ефективності реалізації економічного потенціалу аграрних підприємств України в умовах повномасштабної війни. Обґрунтовано, що традиційні статичні показники, як-от площа земельного банку чи обсяг основних засобів, втратили свою релевантність. Деструктивні чинники, такі як фізичне руйнування активів, руйнування логістичних ланцюгів та дефіцит кадрів, системно атакують аграрний вартісний ланцюг. Наприклад, прямі збитки від знищеної сільськогосподарської техніки становлять $5,8 млрд, а від пошкоджених зерносховищ – $1,8 млрд. Окрім того, значні площі земель залишаються замінованими, а дефіцит робочої сили сягає 30–39 % через мобілізацію та міграцію. Наголошено на необхідності переходу від оцінки наявних ресурсів до вимірювання динамічних спроможностей підприємств – їхньої здатності до адаптації, стійкості та інноваційного реагування.

Аналіз виявив, що війна, попри колосальні прямі та непрямі втрати, що перевищили $80 млрд, виступає каталізатором "творчого руйнування", прискорюючи глибинні структурні зміни. Досліджено три ключові вектори адаптації. Стратегічна переорієнтація бізнес-моделей проявляється у зміні структури посівів на користь логістично гнучких культур, як-от соя та ріпак, та переході до створення партнерських екосистем. Прискорена технологічна модернізація (впровадження точного землеробства з використанням GPS-навігації, супутникового моніторингу NDVI та автоматизації) є відповіддю на дефіцит ресурсів та робочої сили. Для обробки даних активно використовуються FMIS-системи, такі як Cropio та Soft.Farm. Нарешті, еволюція фінансових інструментів (державна підтримка через програму "Доступні кредити 5–7–9 %" та впровадження цифрових аграрних нот) створює нову архітектуру фінансування. Ці електронні цінні папери не потребують нотаріального посвідчення та можуть вільно обертатися на ринках капіталу. Зроблено висновок, що ефективність реалізації економічного потенціалу в сучасних реаліях визначається не розміром земельного банку, а стратегічною гнучкістю та здатністю підприємства формувати нові спроможності, що закладає підвалини для стійкої та конкурентоспроможної моделі в повоєнний період.

АНАЛІЗ МОНОПОЛІЗАЦІЇ РИНКІВ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА

2025-09-11T17:18:28+00:00

Анотація. У статті досліджено проблеми монополізації ринків, концентрації суб’єктів господарювання. Підкреслено необхідність створення ринкового конкурентного середовища. Проаналізовано статистичні дані про концентрацію суб’єктів господарювання. Виявлено, що придбання акцій є переважаючим видом дозволів на концентрацію суб’єктів господарювання, наданих Антимонопольним комітетом України. Розглянуто ринкову структуру дозволів на концентрацію суб’єктів господарювання. Проаналізовано динаміку кількості визнаних порушень законодавства про захист економічної конкуренції в Україні і їх структуру за окремими ринками. Виявлено тенденцію до їх зростання. Встановлено, що переважно малі підприємства відчувають високий конкурентний тиск, який є для них перешкодою зростанню виробництва.

АНАЛІЗ СТАНУ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: ВІД РЕАКТИВНОГО РЕАГУВАННЯ ДО СТРАТЕГІЧНОЇ НЕОБХІДНОСТІ

2025-09-11T17:28:51+00:00

Анотація. У статті представлено комплексний аналіз еволюції та поточного стану корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в Україні, яка пройшла шлях від реактивних, філантропічних ініціатив до стратегічної необхідності. Дослідження обґрунтовує, що ця трансформація відбулася під впливом двох потужних каталізаторів: повномасштабного російського вторгнення 2022 року та стратегічного курсу на європейську інтеграцію. Якщо війна кардинально змінила пріоритети, перетворивши КСВ на інструмент національного спротиву та управління екзистенційними ризиками, то євроінтеграція висуває нові, жорсткі вимоги до прозорості та впровадження ESG-принципів.

Для створення об'єктивної картини в роботі застосовано метод тріангуляції, поєднуючи теоретичні засади концепції з кількісним аналізом на основі відкритих даних, звітів бізнес-асоціацій та публічної звітності провідних компаній. Продемонстровано безпрецедентну мобілізацію ресурсів українського бізнесу на підтримку Збройних Сил України та гуманітарні потреби. На прикладах «Нової Пошти», «МХП» та «Астарти-Київ» показано, як компанії інтегрували соціальні ініціативи у свої ключові операційні процеси, створюючи масштабні проєкти, що ґрунтуються на їхній основній компетенції, та формуючи екосистеми для вирішення кризових завдань.

Особлива увага приділена новим, стратегічним пріоритетам КСВ, зокрема системній підтримці та реінтеграції ветеранів у цивільне життя. На основі досвіду програми «МХП Поруч» проаналізовано комплексний підхід до вирішення цього довгострокового виклику. У висновках підкреслюється, що ця унікальна, загартована війною модель КСВ, що поєднує принципи антикризового управління та стратегічного бачення, є ключовим інструментом для повоєнного відновлення країни, гармонізації з європейськими стандартами та підвищення інвестиційної привабливості.

РИНКОВИЙ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЯКОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ

2025-09-11T17:36:58+00:00

Анотація. У статті представлено комплексний аналіз ринкових та інтеграційних інструментів, що сприяють підвищенню безпечності та якості агропродовольчої продукції в Україні. Дослідження обґрунтовує, що це завдання є фундаментальним для забезпечення продовольчої безпеки держави та її успішної інтеграції до Європейського Союзу. Необхідність підвищення стандартів диктується двома потужними та взаємопов'язаними векторами: еволюцією внутрішнього ринку зі зростаючими вимогами споживачів та стратегічним курсом на повноцінну інтеграцію до ЄС. Зазначені інструменти є ключовими драйверами системних трансформацій в аграрному секторі, що дозволяють українському бізнесу адаптуватися до цих викликів.

Аналіз виділяє дві групи взаємопов'язаних інструментів: проактивні внутрішні (ринкові) та зовнішні (інтеграційні). До ринкових інструментів належить стратегічна корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), яка еволюціонувала від благодійності до невід'ємної частини бізнес-стратегії, та інноваційна діяльність. На прикладі провідних агрохолдингів показано, що КСВ є потужним інструментом управління репутацією та ризиками, а технологічні та продуктові інновації, зокрема в молочній промисловості, дозволяють створювати продукцію з високою доданою вартістю та формувати нові споживчі тренди. Особливо підкреслюється синергія між КСВ та інноваціями, коли інвестиції в екологічні технології одночасно підвищують операційну ефективність, створюючи позитивний цикл.

Інтеграційний інструментарій, перш за все гармонізація національного законодавства з нормами ЄС, діє як потужний зовнішній каталізатор. Він встановлює безальтернативну планку для якості та безпечності, що є обов'язковою умовою доступу до найбільшого у світі платоспроможного ринку. Однак цей шлях вимагає значних капіталовкладень у модернізацію, що створює виклики, особливо для малих виробників. У висновках підкреслюється, що успішна імплементація цих інструментів в умовах високої невизначеності можлива лише в рамках адаптивної управлінської парадигми, яка перетворює виклики на можливості для сталого розвитку.

ІННОВАЦІЙНІ ІМПЕРАТИВИ: УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В ЕПОХУ ТУРБУЛЕНТНОСТІ

2025-09-11T17:48:30+00:00

Анотація. У статті досліджено інноваційні імперативи як ключовий фактор управління виробничим потенціалом та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств України в умовах безпрецедентної турбулентності. Обґрунтовано, що повномасштабна війна створила екстремальне VUCA-середовище, де інновації перестали бути опціональним елементом стратегії, перетворившись на екзистенційний імператив для виживання та розвитку. Дослідження доводить, що наслідки воєнних дій, зокрема прямі та непрямі втрати, що перевищили $80 млрд, а також руйнування інфраструктури (понад 4 млн тонн потужностей для зберігання зерна та численні атаки на порти) і дефіцит робочої сили (близько 30–39 %), вимагають фундаментального перегляду традиційних підходів до управління. Війна діє як каталізатор «творчого руйнування», примусово стимулюючи пошук неординарних рішень.

Виявлено та проаналізовано три взаємопов'язані вектори інноваційного розвитку. Технологічні інновації, такі як точне землеробство з використанням GPS-навігації та супутникового моніторингу, цифровізація через FMIS-системи та роботизація, розглядаються як відповідь на необхідність підвищення ефективності використання ресурсів, зниження витрат та подолання гострого дефіциту кадрів. Фінансово-економічні інновації, зокрема впровадження аграрних нот, є яскравим прикладом адаптації до обмеженого доступу до традиційного кредитування. Цей новий електронний інструмент створює більш гнучкі, прозорі та ліквідні механізми залучення капіталу, що стимулює детінізацію розрахунків. Нарешті, організаційно-управлінські інновації (впровадження міжнародних стандартів якості, ESG-принципів, гнучких моделей управління) забезпечують синергію між «твердими» та «м’якими» інноваціями, формуючи антикрихку організаційну культуру. Зроблено висновок, що довгострокова конкурентоспроможність досягається не через фрагментарне впровадження окремих технологій, а через побудову цілісної інноваційної екосистеми.

УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

2025-09-11T17:56:43+00:00

Анотація. Стаття присвячена дослідженню управлінських аспектів інноваційної діяльності підприємств-виробників молочної продукції задля напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення їхнього інноваційного розвитку.

Визначено, що інноваційна діяльність у сучасних умовах є не просто впровадженням окремих технологічних нововведень, а комплексним процесом, що інтегрує всі функціональні напрями діяльності підприємства з метою забезпечення довгострокової ефективності, адаптивності та стійкості до викликів ринку.

Доведено, що ефективне управління цією діяльністю вимагає всебічного підходу, що включає як технологічні інновації, так і вдосконалення організаційних та управлінських механізмів.

Встановлено, що сучасні управлінські підходи орієнтовані на формування гнучкої системи прийняття рішень, здатної оперативно адаптуватися до змін у ринковому середовищі.

Узагальнено, що управління інноваційними процесами в молочній галузі має ґрунтуватися на системності, орієнтації на сталість розвитку, дотриманні високих стандартів якості та здатності до оперативного реагування на зміну споживчих потреб.

НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ: ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

2025-09-11T18:06:52+00:00

Анотація. У статті досліджено комплексні напрями формування системи безпеки екологічного потенціалу українських підприємств, що набуває критичного значення в умовах безпрецедентних викликів. Актуальність теми зумовлена синергією трьох кризових факторів: масштабними руйнуваннями, спричиненими повномасштабною війною; загостренням кліматичних змін, що обмежують виробничі можливості, та новими вимогами європейської інтеграції, що зобов'язують до імплементації стандартів ЄС. У дослідженні екологічний потенціал розглянуто як інтегровану систему природних ресурсів, а його безпека – як стан захищеності від різноманітних загроз.
Теоретична основа дослідження поєднує міждисциплінарний підхід з ключовими ідеями світових науковців – від інституційної теорії Дугласа Норта до концепції «творчого руйнування» Йозефа Шумпетера та підходу до «спільних цінностей» Майкла Портера. Також враховано напрацювання українських експертів Ярослава Жаліла, Андрія Длігача та Василя Юрчишина щодо економічної стійкості в умовах війни.
Виділено та систематизовано чотири ключові складові комплексної системи безпеки: ресурсно-технологічну, що передбачає впровадження точного землеробства, біоенергетики та робототехніки; фінансово-економічну, яка акцентує на інтеграції ESG-принципів та використанні інноваційних інструментів, таких як аграрні ноти, для трансформації «мертвого» капіталу в ліквідні активи; організаційно-правову, що фокусується на адаптації до законодавства ЄС, впровадженні систем управління якістю (HACCP, ISO) та захисті від агрорейдерства; та соціально-інформаційну, що включає корпоративну соціальну відповідальність і захист комерційної таємниці.
На основі аналізу досвіду провідних українських агрохолдингів, таких як MHP, Kernel та «Астарта-Київ», продемонстровано практичну імплементацію зазначених напрямів. Їхня здатність не лише виживати, але й посилюватися в умовах хаосу, ілюструє концепцію «антикрихкості». Зроблено висновок, що екологічна безпека стає стратегічним активом для українських підприємств. Вона не лише забезпечує їхню довгострокову стійкість, а й підвищує інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність на світовому ринку, зміцнюючи національну продовольчу безпеку.

На основі аналізу досвіду провідних українських агрохолдингів, таких як MHP, Kernel та «Астарта-Київ», продемонстровано практичну імплементацію зазначених напрямів. Їхня здатність не лише виживати, але й посилюватися в умовах хаосу, ілюструє концепцію «антикрихкості». Зроблено висновок, що екологічна безпека стає стратегічним активом для українських підприємств. Вона не лише забезпечує їхню довгострокову стійкість, а й підвищує інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність на світовому ринку, зміцнюючи національну продовольчу безпеку.На основі аналізу досвіду провідних українських агрохолдингів, таких як MHP, Kernel та «Астарта-Київ», продемонстровано практичну імплементацію зазначених напрямів. Їхня здатність не лише виживати, але й посилюватися в умовах хаосу, ілюструє концепцію «антикрихкості». Зроблено висновок, що екологічна безпека стає стратегічним активом для українських підприємств. Вона не лише забезпечує їхню довгострокову стійкість, а й підвищує інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність на світовому ринку, зміцнюючи національну продовольчу безпеку.

ВИБІР ТА ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕСТОВОГО СТЕНДУ ДОЗУВАННЯ РІДИН

2025-09-07T04:34:14+00:00

Анотація. Метою статті є вибір та обґрунтування методу математичного моделювання тестового стенду дозування рідин за ваговим принципом як дискретно-подієвої системи з паралельними процесами. Запропоновано критерії відбору методів (відповідність дискретно-подієвій природі, підтримка паралелізму, можливості формальної верифікації, наявність інструментів, придатність до імплементації в PLC/SCADA) та проведено порівняльний аналіз підходів: FSM, алгоритмічне програмування (ST/LD/FBD), графи переходів/станів, системна динаміка, DEVS, BPMN/SFC та мережі Петрі. Показано, що мережі Петрі найповніше задовольняють визначені критерії для задач керування процесом наливу: природно відтворюють паралелізм і синхронізацію, дозволяють моделювати ресурсні конфлікти, а також підтримують формальну верифікацію (досяжність, живучість, відсутність тупиків). Наведено фрагмент моделі PN для підпроцесу «налив → стабілізація → контроль» та окреслено перехід до таймованих і кольорових PN для відображення часових затримок і типізованих токенів. Практичний внесок полягає в узгодженні моделі з інструментами CPN Tools/PIPE/TAPAAL/HPetriSim і в рекомендаціях щодо мапування PN на логіку IEC 61131-3 для подальшої інтеграції в PLC/SCADA. Результати можуть бути використані для проектування, верифікації та HIL/SIL-тестування алгоритмів дозування на експериментальних і напівпромислових стендах.

НАДІЙНІСТЬ ЕЛЕКТРОГЕНЕРАЦІЇ АЕС УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКСТРИМАЛЬНИХ ЗОВНІШНІХ ВПЛИВІВ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

2025-09-07T04:52:16+00:00

Анотація. Стаття присвячена аналізу надійності електрогенерації атомних електростанцій України в умовах екстремальних зовнішніх природних впливів, зокрема сейсмічних подій. Розглянуто актуальну проблему нормативного та технічного забезпечення підтвердження стійкості обладнання другої категорії сейсмостійкості та виявлено прогалини у вимогах щодо державного нормування. Також розглянуто проблему потенційних тривалих простоїв енергоблоків АЕС унаслідок пошкодження обладнання з великими масово-габаритними показниками, що призводить до значного недовироблення електроенергії та створює ризики для енергетичної безпеки держави. Запропоновано підхід до ідентифікації найбільш вразливого обладнання, оцінки його сейсмостійкості та впровадження компенсуючих заходів для підвищення загальної стійкості електрогенерації.