Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

АНАЛІЗ СТАНУ РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖ 10–35 кВ В ЗАГАЛЬНІЙ ЕНЕРГОСИСТЕМІ УКРАЇНИ

2025-11-17T19:09:11+02:00

Анотація. Метою статті є аналіз технічного стану, структурних характеристик і проблем експлуатації розподільчих електричних мереж середньої напруги 10–35 кВ в Україні в умовах сучасних викликів, зокрема військових дій, старіння інфраструктури та дефіциту обладнання. Проведено узагальнення статистичних даних щодо протяжності, складу та ступеня зносу основних елементів мереж: повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, комутаційної апаратури. Показано регіональну нерівномірність технічного стану, що зумовлює відмінності у показниках надійності, втрат електроенергії та рівні резервування. Особливу увагу приділено наслідкам повномасштабного вторгнення, яке спричинило масштабні фізичні руйнування, зростання кількості аварій і зниження коефіцієнта готовності систем. Визначено основні причини збоїв у роботі мереж – фізичний знос елементів, дефіцит запасних частин, логістичні обмеження та зміна режимів споживання. Продемонстровано, що відновлення мереж 10–35 кВ потребує комплексного підходу, який поєднує технічну модернізацію, цифровізацію моніторингу стану, створення резервів обладнання та залучення міжнародної технічної допомоги. Отримані результати можуть бути використані для планування заходів із модернізації та підвищення надійності розподільчих мереж середньої напруги.

АНАЛІЗ ПРИЧИН НЕСЕЛЕКТИВНОЇ ДІЇ ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ СЕРЕДНЬОЇ НАПРУГИ ПРИ ОДНОФАЗНИХ ЗАМИКАННЯХ НА ЗЕМЛЮ

2025-11-17T19:20:31+02:00

Анотація. Стаття присвячена актуальній проблемі неселективної дії релейного захисту при однофазних замикання на землю, які на сьогодні залишаються найбільш розповсюдженим порушенням роботи розподільних електромереж напругою 6-35 кВ з ізольованим режимом нейтралі. Характерною особливістю таких електромереж є передача електроенергії через повітряні лінії, які є найбільш вразливими через відносно слабку ізоляцію, що і спричиняє високий відсоток їх аварійності. Варіативність топології електромереж напругою 6-35 кВ, розгалужена структура ліній електропередачі та значна їх протяжність, складній рельєф розташування, непостійний характер навантажень та малі значення струмів при однофазних замиканнях суттєво ускладнюють задачу фіксації як самого факту замикання, так і локалізації його місця виникнення. Наслідком малих ємнісних струмів при однофазних замиканнях на землю в мережах напругою 6-35 кВ з ізольованим режимом нейтралі є дія релейного захисту на сигнал без відключення пошкодженої ліній. Якщо дотримуватися рекомендацій відключати лінію з однофазним замиканням на землю якнайшвидше, процес пошуку місця пошкодження та його локалізації може тривати довше нормованого. Предметом проведених досліджень є аналіз причин неселективної дії існуючих захистів електромереж 6-35 кВ при однофазних замиканнях на землю.

АДИТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У КОНТЕКСТІ ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

2025-11-17T20:13:57+02:00

Анотація. В статті робиться спроба коректного опонування існуючих та прогнозування новітнього спрямування технологій виготовлення як окремих деталей електричних машин, так і в їхньому агрегативному форматі в умовах перспектив сьогодення їхнього виробництва на вітчизняних підприємствах електромашинобудівного комплексу. Проведено аналіз з ухилом оцінювання доцільності та рівня ефективності при виготовленні деталей варіативними форматами адитивних технологій. Підкреслена очікуєма ефективність цих заходів. Доведено, що адитивне виробництво, часто зване 3D-друком, являє собою фундаментальний зсув від традиційних субтрактивних або формувальних методів виробництва. Цей процес передбачає пошарове виготовлення тривимірних об'єктів на основі цифрових моделей, що дозволяє створювати складні, заплутані та індивідуальні структури, які раніше були недосяжними в виробництві. Приведено системоутворюючі аргументи в необхідності масового застосування адитивних технологій в процес виготовлення вітчизняних електричних машин, що дасть можливість підвищити їхню конкурентоспроможність на світовому ринку даного виду продукції.

ВИБІР ТИПУ КОМІРОК БАГАТОКОМПОНЕНТНОГО НАКОПИЧУВАЧА ЕНЕРГІЇ ДЛЯ ЕЛЕКТРОБУСУ, ЯКИЙ ЗАРЯДЖАЄТЬСЯ У ДЕПО

2025-11-17T20:33:37+02:00

Анотація. В роботі розроблено методологію визначення оптимальних параметрів комбінованого накопичувача енергії для електробуса на основі вирішення задачі умовної мінімізації з урахуванням режиму руху, параметрів маршруту, та обмежень за вагою та розмірами при заряджанні накопичувача в депо. Практичне значення роботи полягає у визначенні параметрів комбінованих накопичувачів енергії для електробуса на прикладі plug-in гібридної енергетичної установки. Аналіз результатів дослідження щодо вирішення задачі оптимізації довів, що при використанні систем заряджання в депо енергоємність є значущим показником для накопичувачів, проте потужність оптимальних систем накопичення енергії є надмірною та перевищує мінімальні вимоги у 2,05–3,29 рази, що можливо використати для покращення динамічних показників електробусу.

ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГООПТИМАЛЬНОЇ ТРАЄКТОРІЇ РУХУ МЕТРОВАГОНУ НА ПІДСТАВІ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ УМОВНОЇ МІНІМІЗАЦІЇ

2025-11-17T20:42:13+02:00

Анотація. У роботі запропоновано якості методу визначення оптимальної траєкторії руху по ділянці колії метровагону застосувати метод на підставі вирішення задачі визначення оптимальних значень обмеження швидкості за кожною ділянкою шляху. Запропоновано енергію, що споживається з проміжного контуру можливо обрати у якості критерію вирішення задачі умовної мінімізації. Однак для повної ідентифікації параметрів задачі необхідно визначити залежності ККД у електродвигуні та тяговому приводі як функції моменту на валу та частоти обертання. Запропоновано алгоритм визначення залежностей ККД тягового приводу та тягового синхронного двигуна, що враховує втрати потужності від вищих гармонійних тягового інвертора.

ФАКТОРИ ВПЛИВУ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ І ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕКОНОМІЧНУ ОЦІНКУ ЇХ ПОТЕНЦІАЛУ

2025-11-18T05:47:30+02:00

Анотація. У статті досліджено вплив комерціалізації промислових та освітніх інформаційних технологій на економічну оцінку їх потенціалу. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комерціалізація промислових і освітніх інформаційних технологій є багатофакторним процесом, який суттєво впливає на економічну оцінку їх потенціалу. Розглянуто ключові чинники, що визначають ефективність впровадження ІТ-рішень у виробничих процесах та освітньому середовищі, зокрема інноваційність, адаптивність до ринку, рівень інвестиційної привабливості та можливості масштабування. Виявлено, що такі фактори, як інвестиційна привабливість, вартість впровадження, рівень адаптації користувачів, регуляторне середовище, конкурентоспроможність, інноваційна складова, ринковий попит, модель монетизації, ризики та соціальний ефект, формують складну систему взаємозв’язків, що визначає економічну життєздатність ІТ-продуктів. Проведено порівняльний аналіз моделей комерціалізації в різних секторах економіки, що дозволило виявити закономірності формування вартості інформаційних технологій залежно від сфери їх застосування. Запропоновано підходи до економічної оцінки ІТ-потенціалу з урахуванням стратегічних цілей підприємств та освітніх установ. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації інноваційної політики, формування ІТ-стратегій та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТИПОЛОГІЇ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМІКИ

2025-11-18T05:58:20+02:00

Анотація. Аграрний сектор, як один із ключових напрямів економічної діяльності, стоїть перед викликами глобалізації, змін кліматичних умов, технологічних трансформацій та нестабільної макроекономічної ситуації. У таких умовах особливого значення набуває стратегічне планування, яке дає змогу забезпечити стійкість, конкурентоспроможність і довгостроковий розвиток сільськогосподарських підприємств. Здатність і вміння швидко перебудовуватись, не упускати можливості, що відкриваються ринком та нововведеннями, бачити перспективи розвитку – всі ці якості сьогодні стають головними аргументами підприємства у конкурентній боротьбі. Орієнтація на споживчий попит, проведення маневреної науково-технічної, інноваційної та ринкової політики є основоположними ідеями нової філософії управління організацією та її розвитку. Визначено, немає стратегії, єдиної для підприємств, як і немає єдиного універсального стратегічного управління. Сутність стратегічного управління полягає у формуванні та реалізації стратегії розвитку організації на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються в її діяльності. Вся різноманітність стратегій, які організації демонструють у житті, є різними модифікаціями кількох базових стратегій, кожна з яких ефективна, за певних умов та стану зовнішнього та внутрішнього середовища. Типологізація стратегій дозволяє упорядкувати можливі напрями розвитку аграрних суб’єктів, залежно від рівня їх економічного потенціалу, доступу до ресурсів, технологічного рівня та ризиків зовнішнього середовища. В умовах структурної перебудови економіки надзвичайно важливою є адаптація інструментів типології до нових реалій, що передбачає не лише урахування змін у макроекономічному середовищі, а й переоцінку внутрішніх ресурсів підприємства: людського капіталу, інтелектуальних активів, інноваційного потенціалу. Удосконалення інструментарію типології стратегій розвитку аграрних підприємств сприятиме підвищенню стійкості та конкурентоспроможності галузі в умовах трансформації економіки. Це відкриває перспективи для впровадження нових управлінських моделей, орієнтованих на довгострокову ефективність і сталий розвиток.

ІНКЛЮЗИВНІСТЬ ЯК ІМПЕРАТИВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2025-11-18T06:03:59+02:00

Анотація. Підвищення рівня якості життя населення та побудова згуртованого суспільства неможливі без рівного та справедливого доступу населення до першочергових благ, серед яких житло – найважливіше. Метою статті є визначення ролі і значення інклюзивного соціального житла для розв’язання проблеми житлового забезпечення населення.

У статті визначено та розкрито ключові функції інклюзивного соціального житла. Серед них виділені наступні: 1) соціальне житло як визначальний фактор добробуту; 2) сприяння вирішенню проблеми соціальної нерівності; 3) справедливий розподіл ресурсів, благ та вигід у суспільстві; 4) захист вразливих груп населення; 5) сприяння консолідації суспільства.

Проведений короткий огляд сучасної зарубіжної практики масштабізації інклюзивного соціального житла. Досвід європейських країн показав, що принцип інклюзивності, зокрема, у питаннях житлового забезпечення є центральним у багатьох стратегіях і програмах соціального розвитку.

Створення інклюзивного соціального житла формує потужний соціальний та економічний ефект для країни та суспільства. Серед основних вигід є: підвищення стабільності та безпеки суспільства; розвиток соціальної інтеграції; вивільнення коштів населення для освіти, здоров’я, індивідуального професійного і духовного розвитку; підтримка соціально незахищених верств населення; скорочення числа безхатченків; сприяння екологічній стійкості житлового будівництва.

Окреслені основні категорії населення, які потребують інклюзивного соціального житла в Україні. Серед них постають: внутрішньопереміщені особи, військовослужбовці, працівники бюджетної сфери, молоді сім’ї, люди похилого віку та з обмеженими фізичними здібностями.

Проведено кількісну оцінку забезпеченості соціальним житлом у розрізі регіонів країни. Результати оцінки виявили значний дефіцит інклюзивного соціального житла в Україні за всіма її регіонами. Найбільша частка соціального житла зосереджена на територіях Київської, Харківської, Закарпатської та Львівської областей.

Визначено, що фінансування реалізації інклюзивних соціально-житлових ініціатив має ґрунтуватись на консолідації зусиль всіх зацікавлених стейкхолдерів, результатом яких мають стати фондові механізми акумулювання фінансових ресурсів.

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОДУКТУ: ВІД ВАРТОСТІ НДР ДО СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ (на прикладі косметично-парфумерної промисловості)

2025-11-18T06:34:30+02:00

Анотація. У статті досліджено галузеві особливості розрахунку вартості науково-дослідних робіт (НДР) у сфері косметично-парфумерної промисловості та механізми формування собівартості готової продукції на основі результатів таких робіт. Запропоновано структуру витрат НДР із урахуванням складності розробки формули, етапів тестування, сертифікації та масштабування виробництва. Обґрунтовано зв’язок між економічною оцінкою НДР та ціноутворенням інноваційної косметичної продукції.

Обґрунтовано, що розрахунок собівартості і ціни науково-дослідної роботи є важливим елементом для втілення інновацій та формування стійких конкурентних переваг виробничих підприємств галузі. Доведено, що маркетингове дослідження, розуміння вимог ринку та потреб клієнтів є важливим інструментом у цьому процесі. Висновки статті містять рекомендації щодо технологічних особливостей розробки та розрахунку собівартості і ціни науково-технічної продукції. Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні фінансово-економічного підходу до оцінки НДР із галузевими стандартами та специфікою косметично-парфумерної індустрії.

Представлено модель адаптивного розрахунку вартості НДР, придатну для впровадження у практику підприємств галузі.

ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ПОТЕНЦІАЛУ ГІБРИДНОЇ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ КОТЕЛЬНИХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

2025-11-18T06:46:48+02:00

Анотація. Забезпечення надійності електропостачання підприємств комунальної теплоенергетики України є актуальним з огляду на фізичні руйнування об'єктів централізованих електромереж, оскільки котельні централізованого теплопостачання та центральні теплові пункти є критично важливими складовими інфраструктури. У цьому зв'язку у статті розглянуто можливість застосування гібридної системи електропостачання з когенерацією та відновлюваними джерелами. В роботі запропоновано критерії та підходи до формування структури та визначено потенціал гібридної системи електропостачання котельних централізованого теплопостачання. Такими критеріями є характер споживання електроенергії та характер її генерації структурними елементами гібридної системи. В цьому контексті визначено структуру гібридної системи електропостачання з урахуванням сезонності роботи та стохастичного характеру навантаження та генерації. При цьому враховано підхід щодо мінімізації строку окупності та екологічний підхід з огляду на інституційні вимоги Європейського Союзу та України щодо структури гібридних систем електропостачання. Визначено параметри структурних елементів гібридної системи електропостачання на основі реальних даних, що стосуються котельні централізованого теплопостачання, а саме фотоелектричної станції, вітроелектро станції, акумуляторної батареї та когенераційної установки. Встановлено режими роботи гібридної системи електропостачання в залежності від технологічних вимог роботи централізованої мережі теплопостачання. Отримані результати можуть бути використані при розробці гібридних систем електропостачання для підприємств комунальної теплоенергетики України.