Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

ДО ПИТАННЯ ОЦІНКИ ЗАЛИШКОВОГО РЕСУРСУ ІЗОЛЯЦІЇ ОБМОТОК СИЛОВОГО СУХОГО ТРАНСФОРМАТОРА

2025-03-10T12:18:06+02:00

Анотація. В роботі спрямовано увагу на строк служби ізоляції обмоток силового сухого трансформатора, що працює при певному навантаженні та у заданому температурному діапазоні. На підставі паспортних даних розроблено математичні модель, застосування якої дозволяє оцінювати процес витрачання робочого ресурсу ізоляції під дією температури навколишнього середовища та при певному навантаженні трансформатора. Відповідно до математичної моделі розроблена структура пристрою, яка дозволяє оцінювати стан залишкового робочого ресурсу ізоляції обмоток силового сухого трансформатора як в режимі малих навантажень, так і в режимі перевантаження за певних температурних впливів навколишнього середовища.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ ТА МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2025-03-10T12:31:15+02:00

Анотація. Сучасний стан електроенергетичного ринку України характеризується суперечністю між задекларованими державою намірами щодо його становлення, які стимулювали інвестиційну діяльність, зокрема у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), та актуальними тенденціями розвитку, що ускладняються зниженням попиту на електроенергію внаслідок пандемії, а також макроекономічною та політичною нестабільністю. Недосконалість ринкових механізмів та інфраструктурні проблеми перешкоджають балансуванню інтересів учасників ринку та формуванню конкурентного середовища, орієнтованого на інноваційний розвиток.

Актуальність. Для України та її регіонів, особливо тих, що мають значний потенціал виробництва електроенергії (наприклад, Південно-Східний регіон), актуальним є вивчення міжнародного досвіду регулювання електроенергетичного ринку, зокрема в частині активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.

Мета. Аналіз ефективності інституційного регулювання регіональних електроенергетичних ринків в Україні, а також оцінка ефективності використання ВДЕ на регіональному рівні.

Результати. Встановлено, що вітчизняна електроенергетика поступається за рівнем підтримки залучення інвестицій та міжнародного співробітництва у сфері інноваційної діяльності. Незважаючи на підвищений інтерес ЄС до інвестування в українські проєкти, зумовлений перспективами інтеграції та потенціалом використання транзитних і виробничих потужностей, Україні необхідно посилювати привабливість інвестицій в електроенергетичну галузь, у тому числі в інноваційні проєкти. Аргументовано, що сильними сторонами України є високий потенціал розвитку окремих напрямів електроенергетики (ядерної, гідро-, сонячної, вітрової), унікальний транзитний потенціал (який, водночас, створює додаткові ризики через залучення країни до міжнародної конкуренції за ресурси) та значний кадровий потенціал (можливість співпраці на рівні наукових шкіл та дослідно-конструкторських інститутів). Виявлено, що міжнародний досвід розвитку електроенергетичного ринку демонструє тенденцію до лібералізації регуляторних впливів та регіоналізації регулювання.

Висновки. З огляду на пріоритетність розвитку ВДЕ у провідних країнах світу, для України важливим є розуміння не лише загальнодержавних пріоритетів регулювання інвестиційно-інноваційних процесів у цій сфері, а й особливостей розвитку альтернативної енергетики в регіональному контексті. Це дозволить оптимізувати управлінські рішення з урахуванням специфіки регіональної економіки, природних екосистем та соціальних аспектів.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

2025-03-10T12:43:46+02:00

Анотація. Визначено основні фактори, що впливають на інвестиційну привабливість аграрного сектору економіки. Проведено аналіз основних чинників, що впливають на інвестиційний клімат, зокрема політичних, економічних, соціальних, технологічних, інфраструктурних та екологічних аспектів. Визначено роль держави у формуванні сприятливих умов для залучення інвестицій, зокрема через удосконалення законодавчої бази та підтримку інноваційних рішень агропродовольчої сфері. Досліджено динаміку надходження капітальних та прямих іноземних інвестицій в аграрний сектор України в останній період. Обґрунтовано напрямки покращення інвестиційної привабливості аграрного сектору України, через удосконалення земельного законодавства, введення нових фінансових інструментів та адаптацію українського законодавства до європейських стандартів

Для покращення інвестиційного клімату в агропродовольчій сфері необхідні комплексні заходи, включаючи реформування законодавства, державну підтримку, інвестування у новітні технології та розвиток інфраструктури. Лише за таких умов аграрний сектор зможе реалізувати свій інвестиційний потенціал і стати важливим драйвером економічного зростання країни. Успіх цих заходів залежить від спроможності влади, бізнесу та суспільства взаємодіяти для створення стабільних та сприятливих умов для інвестицій.

ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ І ЦІНОВИХ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ БРЕНДОМ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА НА В2В РИНКАХ

2025-03-10T12:54:57+02:00

Анотація. Стаття присвячена аналізу та розробці маркетингових стратегій управління брендом малого підприємства на B2B-ринках. У сучасних умовах жорсткої конкуренції та цифрової трансформації бренд стає ключовим активом компанії, що впливає на її впізнаваність, довіру клієнтів та конкурентоспроможність. Особливо це актуально для малих підприємств, які мають обмежені ресурси для просування, проте можуть ефективно використовувати стратегічні маркетингові підходи для побудови сильного бренду. У статті розглянуто особливості функціонування B2B-ринків та їхній вплив на процес бренд-менеджменту. Проаналізовано основні чинники, що визначають успішність бренду малого підприємства, зокрема емоційну складову брендингу, довіру партнерів, репутаційні аспекти та диференціацію від конкурентів. Окрему увагу приділено питанням позиціонування бренду та побудови унікальної ціннісної пропозиції. Автори пропонують практичні підходи до формування маркетингових стратегій, орієнтованих на B2B-сегмент. Досліджуються різні моделі управління брендом, зокрема стратегія корпоративного брендингу, персоніфікованого бренду та стратегія співробітництва (co-branding). Визначено ефективні маркетингові інструменти, що сприяють розвитку бренду малого підприємства, серед яких контент-маркетинг, діджитал-стратегії, соціальні мережі та методи особистісного нетворкінгу. Практична значущість дослідження полягає у розробці рекомендацій для малого бізнесу щодо ефективного використання маркетингових стратегій у бренд-менеджменті на B2B-ринках. Запропоновані підходи допоможуть підприємствам не лише зміцнити ринкові позиції, але й вибудувати довгострокові партнерські відносини з клієнтами та постачальниками.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-03-10T14:04:03+02:00

Анотація. У статті досліджуються організаційно-економічні аспекти управління конкурентоспроможністю промислових підприємств України в сучасних умовах економічної нестабільності та глобалізації. Визначено основні зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на рівень конкурентоспроможності, а також розглянуто ключові підходи до її підвищення. Окрему увагу приділено питанням впровадження інновацій, оптимізації витрат, цифрової трансформації та ролі державної підтримки у зміцненні позицій українських підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю на основі світового досвіду.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ МОНІТОРИНГУ РИЗИКОВОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В КОНТЕКСТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ

2025-03-10T14:16:14+02:00

Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних аспектів формування цифрового інструментарію моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами. Метою дослідження виступає розробка комплексного цифрового інструментарію моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами, що дозволить своєчасно ідентифікувати загрози, прогнозувати їх вплив на агропідприємства, розробляти ефективні стратегії управління ризиками та забезпечувати стабільний розвиток аграрного сектору.

Визначено, що ризикове землеробство є важливою складовою аграрного сектора, яке характеризується високим рівнем невизначеності та вразливості до різноманітних природних, економічних, екологічних, соціальних, політичних та військових факторів. Ризикове землеробство відрізняється від традиційного землеробства своєю необхідністю застосовувати спеціальні методи управління, щоб мінімізувати потенційні збитки та максимізувати економічну ефективність. Визначено, що одним із ключових чинників ризикового землеробства виступає обмеженість та нестабільність водних ресурсів, що безпосередньо впливає на продуктивність аграрного сектору. Дефіцит води, нерівномірний розподіл опадів, високе випаровування, забруднення водних джерел агрохімікатами, деградація водних екосистем та наслідки військових дій створюють серйозні загрози для водозабезпечення сільського господарства. Це вимагає інтеграції новітніх технологій для моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами, розробки інноваційних підходів до управління агропідприємствами, а також постійного вдосконалення стратегій боротьби з ризиками. З цією метою в дослідженні обґрунтовано цифровий інструментарій системи моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами.

В рамках інформаційного блоку системи моніторингу ризикового землеробства в контексті управління водним ресурсами пропонується використання супутникових технологій, метеорологічних станцій, агрохімічного аналізу ґрунтів і вод та IoT-рішень, що дозволяє не лише своєчасно виявляти потенційні загрози, а й прогнозувати їх вплив, що є ключовою умовою для забезпечення стійкості та продуктивності аграрного сектору в умовах ризиків. В рамках аналітичного блоку системи моніторингу ризикового землеробства пропонується використання Big Data, машинного навчання, штучного інтелекту та аналітичних платформ,що дозволяє не лише оцінювати поточну ситуацію, але й завчасно передбачати майбутні ризики, що значно підвищує стійкість сільськогосподарського сектору до негативних змін у природному та економічному середовищі. В рамках управлінського блоку системи моніторингу ризикового землеробства пропонується використання платформ управління сільським господарством, технологій точного землеробства, систем підтримки прийняття рішень та страхових механізмів, що дозволяє агровиробникам підвищувати продуктивність, знижувати витрати та адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища. В рамках зворотного зв’язку та контролю в системі моніторингу ризикового землеробства пропонується використання платформ управління сільським господарством, страхових платформ та інтерактивних панелей контролю, що сприяють мінімізації фінансових ризиків, підвищенню ефективності виробництва та покращенню комунікації між усіма учасниками аграрного ринку.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕОРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОГО МАЙБУТНЬОГО

2025-03-10T14:32:24+02:00

Анотація. В статті обґрунтовано актуальність трансформації теорії ефективності інноваційного маркетингу в умовах невизначеності потреб ринку у майбутньому. Це обумовлено тими обставинами, що традиційні теоретичні підходи (ROI, KPI, CAC, CLV) не завжди враховують такі фактори, як вплив AI, форсайт-методології, цифрові трансформації, зміни поведінкових патернів споживачів та ризики, пов'язані з глобальними кризами. Важливим елементом управління науково-технічним розвитком є його прогнозні дослідження, для проведення яких розроблено велику кількість методів. Якість прогнозів значною мірою залежить від належного вибору і застосування цих методів, що мають враховувати специфіку часу, простору та технології. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність трансформації теорії ефективності інноваційного маркетингу з урахуванням нових викликів. Запропоновано адаптивну методологію, яка дозволяла б ефективно оцінювати маркетингові інновації в умовах невизначеного майбутнього, зокрема через використання штучного інтелекту, аналіз великих даних, форсайт-методи та інші сучасні інструменти прогнозування. Доведено, що адаптивна методологія оцінки ефективності інноваційного маркетингу в умовах невизначеного майбутнього має базуватися на гнучких підходах, що враховують швидкі зміни у технологічному, соціально-економічному та поведінковому середовищі. Запропоновано ключові компоненти такої методології.

ЗАСТОСУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА НАУКОВУ ПРОДУКЦІЮ ПРИ ФОРМУВАННІ БРЕНДУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

2025-03-10T15:48:48+02:00

Анотація. У сучасному освітньому середовищі бренд навчального закладу є важливим фактором залучення студентів, партнерів та інвесторів. Одним із ключових аспектів, що впливає на репутацію та конкурентоспроможність навчального закладу, є ефективне ціноутворення на наукову продукцію. Наукова продукція, яка включає дослідження, інноваційні розробки, патенти, наукові публікації та освітні послуги, має специфічні особливості ціноутворення, що відрізняють її від традиційних товарів і послуг. У даній роботі розглядаються основні підходи до формування цін на наукову продукцію, зокрема методи витратного, ринкового та ціннісного ціноутворення. Аналізується вплив якості досліджень, репутації виконавців та затребуваності наукових розробок на встановлення ціни. Окрему увагу приділено ролі державно-приватного партнерства та грантових механізмів у фінансуванні науки. Розглянуто взаємозв’язок між політикою ціноутворення та формуванням бренду навчального закладу. Обґрунтовується, що стратегічний підхід до встановлення цін на наукову продукцію може сприяти підвищенню авторитету навчального закладу, розширенню міжнародної співпраці та залученню додаткових ресурсів. Результати дослідження можуть бути корисними для керівників освітніх установ, маркетологів, науковців і фахівців з фінансового менеджменту, які займаються розробкою стратегій комерціалізації наукових досліджень та зміцненням бренду університетів.

СИСТЕМА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ: ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА

2025-03-10T18:12:52+02:00

Анотація. У статті розглянуто сутність поняття «діджиталізація» та підходи до трактування понять «система» та «процеси» у світі діджиталізації. Зазначено, що в теорії відсутня єдина уніфікована модель системи та процесів діджиталізації, що ускладнює управління процесом її впровадженням та оцінку ефективності. Поняття діджиталізації викладено у словниках та законодавчих актах, нормативному та організаційно-методичному забезпеченні розвитку цифрової економіки та суспільства країни. Всі вони, хоча відрізняються одне від одного, але їх сутність зводиться до створення кіберфізичнго простору. Зазначено, що, незважаючи на велику увагу дослідників до цих питань, дослідження теоретичних засад процесу діджиталізації знаходяться на початковому етапі та певні теоретичні та практичні питання потребують більш глибокого осмислення. Відсутня єдина уніфікована модель системи та процесів діджиталізації, що ускладнює управління процесом впровадженням. Основні проблеми, що потребують вирішення – невизначеність понятійного апарату, фрагментація процесів діджиталізації, недостатня інтеграція, складнощі у визначенні ефективності. Наведено підходи до визначення понять система і процеси діджиталізації. Система – це стратегічний фундамент, що визначає правила гри у цифровому середовищі. Процеси – це тактичні кроки, які організація проходить для досягнення цифрової трансформації. Система діджиталізації дійсно не існує окремо від процесів — це динамічна система, що реалізується через послідовність тактичних кроків. Визначено місце понять «система ділдиталізації» та «процеси діджиталізації» в теорії діджиталізації.