Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

ПІДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ І МЕЖ ЕНЕРГОВУЗЛІВ В ЕНЕРГОСИСТЕМІ ПРИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

А.В. Івахнов, О.П. Лазуренко — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. В сучасній парадигмі децентралізації енергосистем, важливим є питання визначення і формування енерговузлів, як складових розподіленої системи. У статті досліджується це питання як для вже існуючих енергосистем так і при проєктуванні нових. В якості моделі дослідження була обрана 14-шинна система IEEE (IEEE 14-bus system) завдяки варіативності складових елементів та її широкому використанню як еталону в академічних та дослідницьких програмах, а в якості середовища для комп’ютерного моделювання pandapower. Для верифікації результатів дослідження порівнюються дані перетоків потужності і втрат в моделі, що досліджується, з еталонними і отримана точність відтворення 0,13 %. Розроблена модель з поділом на енерговузли демонструє, що такий підхід може суттєво розвантажити мережу енерговузла, що дає ряд переваг, таких як запас потужності для збільшення споживачів і розподіленої генерації, або менші капіталовкладення під час модернізації мережі. Також виявлено що такий підхід підвищує надійність роботи енергосистеми в цілому.

МІКРОМЕРЕЖА З АЛЬТЕРНАТИВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ ДЛЯ ПОТРЕБ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

М.Ю. Олійніченко, О.В. Бялобржеський, А.О. Постіл, Д.А. Шокарьов — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. Питання розвитку альтернативних джерел енергії є надзвичайно актуальним у контексті підвищення енергоефективності та енергетичної незалежності аграрних підприємств. З огляду на це, у статті проведено аналіз структур мікромереж, що базуються на відновлюваних джерелах енергії, таких як сонячні фотоелектричні модулі та вітрогенератори. Метою дослідження є розробка та обґрунтування гібридної структури мікромережі для енергозабезпечення сільськогосподарського об'єкта з урахуванням технічних та експлуатаційних факторів. У статті висвітлено особливості реалізації алгоритму MPPT у сонячних системах, який забезпечує роботу фотоелектричних панелей у точці максимальної потужності за допомогою підвищувального перетворювача. У вітрових установках розглянуто можливі варіанти реалізації керування залежно від типу генератора та системи навантаження. Для підвищення надійності живлення і забезпечення резерву до складу мікромережі введено акумуляторні батареї, що заряджаються через окремі керовані випрямлячі, а також інвертори для живлення змінного навантаження. У разі нестачі виробітку від основних відновлюваних-джерел енергії передбачається підключення дизельної генераторної установки. Запропонована гібридна структура мікромережі дозволяє забезпечити стабільне живлення споживачів при мінімізації експлуатаційних витрат та оптимальному розподілі навантажень між джерелами.

ІНТЕГРАЦІЯ PEM-ЕЛЕКТРОЛІЗЕРА В БАЛАНСУЮЧУ ГРУПУ ВДЕ УКРАЇНИ

Д.В. Толстов — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. У статті розглядається інтеграція PEM-електролізера у балансуючу групу відновлюваної генерації (сонячні та вітрові електростанції) в Україні з метою мінімізації позитивних небалансів, підвищення економічної ефективності роботи групи, зменшення LCOH. Запропоновано алгоритм керування споживанням електролізера на основі експоненціального рухомого середнього (EMA), що дозволяє згладжувати стохастичні флуктуації генерації та запобігати надмірним коливанням потужності. Проведено моделювання на основі реальних погодинних даних прогнозу та фактичного виробітку за період 09.2024–08.2025, масштабованих до 6,9 ГВт СЕС та 589 МВт ВЕС. Визначено оптимальну потужність електролізера у 144 МВт та розраховано вплив на фінансові показники групи - зростання надходжень на 2 %. Виконано оцінку середньозваженої собівартості водню (LCOH) у трьох сценаріях. При роботі від ВДЕ та БГ LCOH становить 9,498 $/кг, при живленні від мережі — 10,421 $/кг, а у розширеній балансуючій групі – 8,123 $/кг. Результати показують, що зниження вартості електроенергії та збільшення КВВП суттєво впливає на економіку виробництва водню, проте зростання ринкових цін через пошкодження енергосистеми під час війни ускладнює досягнення конкурентоспроможності зеленого водню.

КОНЦЕПЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЦИФРОВИХ ДВІЙНИКІВ ТА РЕВЕРСИВНОГО РЕІНЖИНІРИНГУ

А.В. Фадєєв — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. У статті розглянуто концепцію технологічного забезпечення процесів відновлення деталей із застосуванням цифрових двійників та реверсивного реінжинірингу. Показано, що традиційні підходи до ремонту та відновлення не забезпечують необхідної точності та ефективності в умовах сучасних вимог до ресурсу та надійності виробів. Запропоновано поєднання технологій 3D-сканування, CAD/CAE/CAM-систем, цифрового моделювання та аналітичних методів для створення єдиного цифрового середовища відновлення. Основна увага приділена інтеграції цифрового двійника з процесом реверсивного реінжинірингу, що дає можливість формувати адаптивні технологічні маршрути ремонту деталей, прогнозувати залишковий ресурс та оцінювати працездатність виробів. Наукова новизна роботи полягає у розробленні концептуальної схеми технологічного забезпечення відновлення деталей, яка враховує індивідуальні умови експлуатації, зношування та конструктивні особливості виробу. Практична значущість дослідження полягає у скороченні термінів підготовки виробництва, зниженні собівартості ремонтних процесів та підвищенні точності відновлення геометрії деталей.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ ІМПУЛЬСНОГО СТАБІЛІЗАТОРА НАПРУГИ НА ОСНОВІ ВИСОКОЧАСТОТНИХ МАГНІТНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ

В.І. Яськів, О.П. Гурник, І.Ф. Домнін — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація: В статті приведено результати експериментального дослідження електромагнітної сумісності імпульсного стабілізатора напруги на основі високочастотних магнітних підсилювачів на вихідні параметри 24 В, 8 А при його живленні від мережі промислової частоти. Зокрема результати вимірювання рівня випромінюваних електромагнітних завад, отримані в спеціалізованій лабораторії (м. Ірвін, США). Наведено результати гармонічного аналізу споживаного струму. Зроблено висновок про необхідність використання коректора коефіцієнта потужності в стабілізаторі напруги на основі високочастотних магнітних підсилювачів.

РОЗВИТОК МЕТОДІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ІННОВАЦІЙ НА ЗАСАДАХ ВАРТІСНО-ЦІЛЬОВОГО ФОРМУВАННЯ ЇХ СОБІВАРТОСТІ

І.В. Долина, С.М. Ілляшенко, Т.О. Кобєлєва, О.П. Косенко, Ю.Л. Татаринцева — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. У статті розглядається розвиток методів комерціалізації промислових інновацій на засадах вартісно-цільового формування їх собівартості. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки інноваційної продукції та послуг, існуючі моделі комерціалізації (ліцензування, від спільних підприємств до технологічного маркетингу, кластеризації та open innovation), а також їхні сильні й слабкі сторони у контексті оптимізації собівартості. Запропоновано концептуальні положення нових методів, які поєднують орієнтацію на цінність для кінцевого споживача (value-based pricing) із пошуком цільових елементів собівартості для гнучкого управління витратами (value-target cost formation). Наведено методологію дослідження, цілі, очікувані результати і практичні рекомендації для промислових підприємств та політиків інноваційної політики. Доповідь адресована науковцям, менеджерам інновацій, фінансистам підприємств та державним органам, що формують інноваційну екосистему.

ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ЗМІЦНЕННЯ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

С.М. Калініченко, І.О. Крюкова — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. Дослідження спрямоване на систематизацію сучасних підходів до управління фінансовими потоками в аграрному секторі, виявлення можливостей залучення інвестиційних ресурсів і формування рекомендацій щодо підвищення рівня фінансової безпеки сільськогосподарських виробників. Визначено, що в умовах економічної турбулентності, воєнних викликів та нестабільності ринкового середовища саме ефективне управління фінансовими ресурсами виступає ключовим чинником забезпечення стійкості та конкурентоспроможності аграрних підприємств. Проведено узагальнення сучасних фінансових інструментів, що застосовуються у вітчизняній та європейській практиці, серед яких — кредитування, лізинг, страхування агроризиків, аграрні розписки, цінні папери, інвестиційні фонди та механізми державно-приватного партнерства. Встановлено, що для українських аграрних підприємств найбільш перспективними є інструменти, які поєднують державну підтримку та приватний капітал, зокрема пільгове кредитування, грантові програми ЄС, цільові інвестиційні фонди розвитку агробізнесу, а також ринок «зелених» облігацій, орієнтований на фінансування екологічно відповідального виробництва. Удосконалення фінансово-інвестиційних механізмів має базуватися на поєднанні стратегічного планування, цифровізації фінансових процесів і впровадженні системного фінансового моніторингу, який дозволить своєчасно виявляти загрози ліквідності та адаптувати інвестиційні стратегії до умов невизначеності. Запропоновано підхід до формування інтегрованої моделі управління фінансовими потоками, що забезпечить збалансований розвиток підприємств, підвищення їх капіталізації та стійкості на внутрішньому і зовнішньому ринках. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення механізмів управління фінансовою стійкістю підприємств аграрного сектору, підвищення ефективності інвестиційної політики, оптимізації фінансових ризиків та формування стратегії довгострокового розвитку в умовах посткризової відбудови економіки України.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ВПЛИВОМ ПРОЦЕСІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

С.А. Мехович, Є.В. Труш — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. У статті досліджено організаційно-економічні аспекти трансформації конструкторської діяльності в умовах глобальної цифровізації. Зазначено, що процеси діджиталізації докорінно змінюють конструкторську діяльність, переводячи її від традиційних методів до інтелектуально-цифрових систем, які забезпечують новий рівень інтеграції даних, технологій та управлінських рішень. Визначено ключові чинники впливу діджиталізації на проєктно-конструкторські функції підприємств, зокрема інтеграцію систем CAD/CAE/CAM/PLM, використання технологій штучного інтелекту, цифрових двійників, хмарних платформ та генеративного дизайну. Особливу увагу приділено наслідкам впровадження цифрових технологій у конструкторській діяльності, серед яких: підвищення інноваційності, зменшення витрат часу та ресурсів, зростання точності проєктування, мінімізація ризиків та оптимізація управління знаннями. Організаційно-економічна трансформація полягає у впровадженні гнучких цифрових платформ, що дозволяють скорочувати часові та фінансові витрати, підвищувати якість проєктування та швидше адаптуватися до ринкових змін. Важливим чинником успіху є формування нових компетенцій конструкторів, орієнтованих на роботу з AI, цифровими двійниками, генеративним дизайном та хмарними сервісами. Визначено напрями формування нових компетенцій конструкторів та інтеграції діджитал-інструментів у систему професійної підготовки.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ВПЛИВУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

В.А. Кучинський, А.М. Кузьминський — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація. У статті досліджено методологічні підходи до оцінки впливу діджиталізації на трансформацію економічних процесів виробничих підприємств. Обґрунтовано, що цифрові технології (ERP-системи, IoT, Big Data, AI, цифрові двійники) виступають не лише інструментом автоматизації, але й чинником глибинних організаційно-економічних змін, які формують нові бізнес-моделі та способи управління. З’ясовано, що традиційні методи оцінки ефективності виробництва не враховують комплексного впливу цифровізації, що зумовлює необхідність застосування інтегративних методів, поєднання кількісних (економетричні моделі, KPI) та якісних (форсайт, експертні оцінки, сценарний аналіз) підходів. Особлива увага приділена оцінці рівня цифрової зрілості підприємств як ключовому фактору результативності трансформаційних процесів. Показано, що цифровізація сприяє підвищенню продуктивності, скороченню транзакційних витрат, зниженню ризиків та інтеграції підприємств у кластери й глобальні ланцюги доданої вартості. Практичне значення результатів дослідження полягає у створенні основ для формування науково обґрунтованої методики оцінки впливу цифрової трансформації, яка може бути використана у стратегічному плануванні підприємств та державній політиці підтримки промисловості.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ЕКОНОМІКИ

А.С. Скрильник — чт, 23 жов 2025 00:00:00 +0300

Анотація: У статті досліджено роль малого бізнесу у формуванні інклюзивної економіки через впровадження енергоефективних стратегій. Проаналізовано зовнішні фактори (PEST-аналіз), що впливають на мале підприємництво у контексті «зеленого переходу». Визначено ключові напрямки стратегії: проведення енергоаудитів із державною підтримкою, використання відновлюваних джерел енергії, впровадження енергоефективних технологій та систем енергоменеджменту. Наведено пропозиції щодо покращення енергетичної політики МСП з урахуванням принципів інклюзивності.