ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕУСТРОЮ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2026.01.13Ключові слова:
землеустрій, ресурсний потенціал, просторова вартість, ГІС-технології, стале землекористування (SLM), капіталізація, консолідація земель, ESG-стандартиАнотація
Анотація. У сучасному економічному середовищі, що характеризується високим ступенем невизначеності та воєнними викликами, управління ресурсним потенціалом підприємства стає стратегічним імперативом. Центральним елементом цього потенціалу для аграрного та промислового секторів України у 2024–2025 роках виступають земельні ресурси. Трансформація земельних відносин, запуск повноцінного ринку земель та цифровізація кадастрових даних вимагають переосмислення теоретичних засад землеустрою, який еволюціонує від технічного процесу розробки документації до складної наукової дисципліни про управління просторовою вартістю та режимами використання територій.
Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень організації землеустрою як ключового елемента в системі управління ресурсним потенціалом підприємства, розкриття функціональних зв’язків між просторовим плануванням та економічною ефективністю господарювання, а також визначення ролі інноваційних та інституційних інструментів у забезпеченні сталого землекористування.
У роботі використано системний підхід до розмежування понять «ресурси» та «потенціал», інституційний аналіз для дослідження меж землекористування як режимних категорій, а також методи просторового моделювання для оцінки ефективності впровадження геоінформаційних систем (ГІС) та «цифрових двійників» територій у корпоративне управління.
Систематизовано компоненти ресурсного потенціалу (виробничий, фінансовий, інноваційний, екологічний, управлінський) та визначено функціональну роль земельних ресурсів у кожному з них. Доведено, що раціональна організація землеустрою забезпечує створення «просторової доданої вартості», зокрема через консолідацію земель, що дозволяє знизити операційні витрати на 15–20 %. Обґрунтовано роль цифровізації (ГІС, Big Data) як інструменту прозорості та захисту активів. Особливу увагу приділено специфічним функціям землеустрою в умовах воєнного стану: інвентаризації забруднених земель та проектуванню їх рекультивації. Встановлено, що капіталізація земельних активів сьогодні прямо залежить від впровадження природоорієнтованих рішень (NbS) та дотримання стандартів ESG.
Організація землеустрою є фундаментальною підсистемою менеджменту, яка трансформує статичні ресурси в динамічний потенціал розвитку. Тільки поєднання технологічної ефективності з екологічною стійкістю та правовою легітимізацією активів дозволить українським підприємствам забезпечити конкурентоспроможність у глобальній економіці.
Посилання
Martyn А., Hunko L., Zamlynskiy S. (2025). Do pytannia pro suchasnu teoriiu zemleustroiu [On the question of modern theory of land management]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel – Land Management, Gazette and Monitoring of Lands, 4. 19–42. https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.02/.
Kurylo I. V., Semchyk O. V., Kravchenko O. M. (2021). Konsolidatsiia zemel silskohospodarskoho pryznachennia v Ukraini: teoretyko-pravovi zasady [Consolidation of agricultural lands in Ukraine: theoretical and legal principles]. Internauka. Yurydychni nauky – Inter-Science. Juridical Sciences, 11. https://doi.org/10.25313/2520-2308-2021-11.
Tretiak A. M., Tretiak V. M., Tretiak N. A. (2018). Tendentsii ta naslidky zemelnoi reformy v Ukraini u konteksti yakosti zhyttia i bezpeky naselennia [Trends and consequences of land reform in Ukraine in the context of quality of life and public security]. Zemleustrii, kadastr ta monitorynh zemel – Land Management, Gazette and Monitoring of Lands, 2. 13–21. Retrieved from https://scispace.com/pdf/trends-and-the-implications-of-land-reform-in-ukraine-in-the-2nhui7j18z.pdf.
Tretiak A. M., Tretiak V. M., Kuryltsiv R. M., Priadka T. M., Tretiak N. A. (2021). Upravlinnia zemelnymy resursamy ta zemlekorystuvanniam: bazovi zasady teorii, instytutsio-lizatsii, praktyky [Land resources and land use management: basic principles of theory, institutionalization, practice]. Bila Tserkva : TOV «Bilotserkivdruk».
Tretiak N., Sakal O., Kovalenko A., Kalinowski S., Tretiak V., Shtohryn H., Behal I., Klodzinski M. (2021). Land Resources and Land Use Management in Ukraine: Problems of Agreement of the Institutional Structure, Functions and Authorities. European Research Studies Journal, XXIV(1). 776–789. https://doi.org/10.35808/ersj/1994.
Khvesyk M., Bystriakov I. (2012). Paradyhmalnyi pohliad na kontsept staloho rozvytku Ukrainy [A paradigmatic view of the concept of sustainable development of Ukraine]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 6. 4–12.
Novakovskyi L., Novakovska I. (2019). Formuvannia zemlekorystuvannia obiednanykh terytorialnykh hromad na druhomu etapi detsentralizatsii vlady [Formation of land use of united territorial communities at the second stage of power decentralization]. Visnyk ahrarnoi nauky – Bulletin of Agricultural Science, 2. 5–15. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201902-01.
Kuznietsova K. O. (2016). Resursne zabezpechennia potentsialu konkurentospromozhnosti enerhoheneruiuchykh pidpryiemstv [Resource support of the competitiveness potential of power-generating enterprises] (Candidate's thesis). Kyiv.
Chorna A. (2009). Struktura resursnoho zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Structure of resource provision of economic security of the enterprise]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu – Herald of Khmelnytskyi National University, 4(1). 93.
Poltavets A. (2022). Teoretychni osnovy upravlinnia zemelnymy resursamy v systemi menedzhmentu resursnoho potentsialu ahrarnoho pidpryiemstva [Theoretical foundations of land resources management in the management system of the resource potential of an agricultural enterprise]. Modeling the development of the economic systems, 2. 189–194. https://doi.org/10.31891/mdes/2022-4-25.
Economics of Land Degradation Initiative (ELD). (n.d.). Retrieved from https://www.eld-initiative.org/en/.
Lousada S. (2025). Editorial: The sustainable management of land systems. Frontiers in Sustainable Resource Management, 4. 1676634. https://doi.org/10.3389/fsrma.2025.1676634.
Tan Z., Dong L., Zhang Z., Li H. (2025). Study on the Early Warning Mechanism for Industrial Land Redevelopment in High-Tech Zones: A Multi-Dimensional Evaluation Based on Enterprise Life Cycle, Park Compatibility, and Land Use Efficiency. Sustainability, 17(10). 4256. https://doi.org/10.3390/su17104256/.
Pro zemleustrii [On land management]. Law of Ukraine dated May 22, 2003. № 858-IV. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text.
Yasynetska I. A., Kushniruk T. M., Hryb V. V. (2025). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii v upravlinni zemelnymy resursamy [Use of digital technologies in land resources management]. Review of transport economics and management, 12(28). 164–173. https://doi.org/10.15802/rtem2024/327794.
Virgone K. M., Ramirez-Andreotta M., Mainhagu J., Brusseau M. L. (2018). Effective integrated frameworks for assessing mining sustainability. Environmental Geochemistry and Health, 40(6). 2635–2655. https://doi.org/10.1007/s10653-018-0128-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).