ОЦІНКА СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

Анотація

Анотація. Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформації систем управління безпекою (СУБ) суб’єктів аграрного бізнесу в умовах безпрецедентної турбулентності, зумовленої поєднанням воєнних загроз, кліматичних змін та стрімкого технологічного прогресу. Обґрунтовано перехід від реактивної моделі управління до проактивної інтегрованої системи, що охоплює операційний, економічний, екологічний, цифровий та соціальний модулі безпеки. Автором проаналізовано динаміку аграрного сектору України у 2024–2025 роках, ідентифіковано ключові детермінанти стійкості підприємств, серед яких особливе місце посідає впровадження інноваційних технологій AgTech та принципів ESG (Environmental, Social, Governance).

У дослідженні деталізовано вплив кадрового дефіциту (74 % підприємств у 2025 р.) на архітектуру систем безпеки та доведено необхідність інтеграції програм підтримки ментального здоров’я у загальну систему охорони праці згідно з європейськими рекомендаціями SafeHabitus. Особливу увагу приділено економічному обґрунтуванню впровадження регенеративного землеробства та адаптації до вимог «Європейського зеленого курсу» (EGD). Представлено результати аналізу використання цифрових інструментів, де штучний інтелект (AI), супутниковий моніторинг та блокчейн визначено як «інтелектуальне ядро» сучасної СУБ, що забезпечує прозорість ланцюгів постачання та мінімізацію операційних ризиків.

На основі методології FAO проаналізовано проблему «прихованих витрат» (hidden costs) продовольчих систем та визначено вектори переорієнтації агробізнесу на виробництво продукції з високою нутріціологічною цінністю. Сформульовано стратегічні напрями розвитку СУБ, що включають впровадження моделі управління ризиками «Bow-tie», енергетичну автономізацію через розвиток біопаливних потужностей та повну гармонізацію українських стандартів із вимогами ISO 22002:2025. Зроблено висновок, що інтегрована система управління безпекою є критично важливим стратегічним активом, який гарантує довгострокову життєздатність та конкурентоспроможність українських аграрних підприємств на глобальному ринку в умовах високої невизначеності.