ДІДЖИТАЛІІЗАЦІЯ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЕКОСИСТЕМНІЙ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ КОНСТРУКТОРА
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2026.03.10Ключові слова:
діджиталізації, цифрові системи, цифрові двійники, ефективність, генеративне проектуванняАнотація
Анотація. У статті досліджено сутність діджиталізації конструкторської діяльності в умовах переходу до екосистемної моделі організації праці. Обґрунтовано, що сучасний розвиток цифрових технологій, штучного інтелекту та кіберфізичних систем трансформує традиційну інженерну діяльність у напрямі формування гібридних людино-машинних середовищ. Визначено ключові характеристики інтелектуалізації: інтеграція знань, автоматизація рутинних операцій, використання цифрових двійників, когнітивних систем і колективного інтелекту. Розкрито сутність екосистемної моделі організації праці конструктора як відкритої, мережевої, динамічної системи взаємодії учасників, цифрових платформ і інтелектуальних інструментів. Встановлено відмінності між традиційною та екосистемною моделями, зокрема за рівнем інтеграції, адаптивності, роллю даних і характером прийняття рішень. Доведено, що інтелектуалізація конструкторської діяльності є ключовим фактором підвищення ефективності інноваційних процесів і конкурентоспроможності підприємств у контексті Industry 4.0–5.0. Зазначено, що сучасний етап розвитку машинобудування характеризується глибокою трансформацією конструкторської діяльності під впливом процесів діджиталізації, інтелектуалізації та переходу до екосистемних моделей організації виробництва. Обгрунтовано, що традиційні підходи до організації праці конструктора, що базувалися на ієрархічних структурах управління та локалізованих функціональних підрозділах, поступово втрачають свою ефективність в умовах високої складності інноваційних продуктів, скорочення життєвих циклів техніки та зростання ролі міждисциплінарної взаємодії. Доведено що у результаті відбувається перехід від традиційного інженерного мислення до інтелектуально-підтриманого проєктування, де значна частина аналітичних, розрахункових і навіть творчих функцій делегується цифровим системам.
Посилання
Nahara M. Tsyfrova ekosystema pidpryiemstva: kontseptualni zasady ta stratehichni priorytety. Ukrainskyi ekonomichnyi chasopys, 2024. № (6). 74–79. https://doi.org/10.32782/2786-8273/2024-6-12
M. P. Sahaidak, V. V. Honchar, I. V. Kolos, M. A. Tepliuk, Vplyv tsyfrovoi transformatsii na rozvytok sotsialno-vidpovidalnykh bines-system. European scientific journal of Economic and Financial innovation, 2025. № 3(17). DOI: http://doi.org/10.32750/2025-0352
Korablinova I., Hanzha K. Tsyfrovi ekosystemy u mizhnarodnomu tekhnolohichnomu biznesi. Economics. Finances. Law, 2023. № 12. DOI: https://doi.org/10.37634/ efp.2023.12.8 (data zvernennia 21.11.2024).
Blahodyr L. Tsyfrovi biznes-ekosystemy yak spetsyfichna forma koordynatsii hospodarskoi diialnosti v tsyfrovii ekonomitsi. Ekonomika i suspilstvo, 2022. Vyp. 46. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-55 (data zvernennia 21.11.2024).
Fletcher A. Big Tech: how can we promote competition in digital platform markets? 2021. URL: https://www.economicsobservatory.com/big-tech-howcan-we-promote-competition-in-digital-platform-markets (data zvernennia: 29.11.2024).
Moore J. F. Predators and prey: a new ecology of competition. Harvard business review, 1993. Vol. 71. № 3. P. 75–86.
Digital Transformation: A Roadmap For Billion-Dollar Organizations, 2022. № 2. P. 56–67.
Berman S. J. Digital transformation: opportunities to create new business models. Strategy&Leadership, 2012. №. 40 (2). P. 16–24.
Mazzone D. M. Digital or death: digital transformation: the only choice for business to survive smash and conquer. Smashbox Consulting, 2014. P. 8–1.
Kviatko T. M. Osoblyvosti formuvannia biznes-ekosystem v suchasnykh umovakh. Ekonomichnyi visnyk universytetu, 2023. Vyp. 57. S. 57–62. URL: https://economicbulletin.com/index.php/journal/article/download/991/959/
Ptashchenko O. V., Kurtsev O. Yu. Innovatsiina ekosystema pidpryiemnytstva: lohistyka, inkliuziia, tsyfrovizatsiia. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni Volodymyra Dalia, 2024. № 6. S. 104–109. DOI: https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-286-6-104-109
Burdiak M. Tsyfrovizatsiia yak chynnyk ekonomichnoi stiikosti ta efektyvnosti ahrarnykh pidpryiemstv: stratehichni rishennia. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Science, 2025. № 344(4), 108–113. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2025-344-4-13
Rassadnykova S. I. Upravlinnia tsyfrovymy transformatsiinymy protsesamy: stratehichnyi pidkhid. Transformatsiina ekonomika, 2024. № 3 (08). S. 89–94. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2024-8-13
Caffarra C., Elliott M., Galeotti A. Theories of Ecosystem Harm in Digital Mergers: New Insights From Network Economics, 2023. June. URL: https://cepr.org/vo xeu/columns/ecosystem-theories-harm-digital-mergers-new-insights-network-econo mics-part-2. (data zvernennia: 14.08.2024).
Calabrese M., La Sala A., Fuller R.P., Laudando A. Digital Platform Ecosystems for Sustainable Innovation: Toward a New Meta-Organizational Model? Administrative Sciences, 2021. Vol. 11(4). DOI: https://doi.org/10.3390/admsci11040119.
Gawer A. Digital Platforms and Ecosystems: Remarks on the Dominant Organizational Forms of the Digital Age. Innovation, 2022. № 24(1). R. 110–124. DOI: https://doi.org/10.1080/14479338.2021.1965888.
Jacobides M. G., Cennamo C. Gawer A. Externalities and Complementarities in Platforms and Ecosystems: from Structural Solutions to Endogenous Failures. Research Policy, 2024. № 53(1). DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2023.104906.
Autio E., Thomas L. Innovation Ecosystems: Implications for Innovation Management. The Oxford Handbook of Innovation Management. Oxford : Oxford University Press, 2014. 398 p. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199694945.013.012
Basole R. Visualization of Interfirm Relations in a Converging Mobile Ecosystem. Journal of Information Technology, 2009. vol. 24, № 2, Рр. 144–159. DOI: https://doi.org/10.1057/jit.2008.34
Caffarra C., Elliott M., Galeotti A. Theories of Ecosystem Harm in Digital Mergers: New Insights From Network Economics, 2023 Available at: https://cepr.org/voxeu/columns/ecosystem-theories-harm-digital-mergers-new-insights-network-econo mics-part-2. (accessed August 14, 2024).
Calabrese M., La Sala A., Fuller R.P., Laudando A. Digital Platform Ecosystems for Sustainable Innovation: Toward a New Meta-Organizational Model? Administrative Sciences, 2021. vol. 11(4). DOI: https://doi.org/10.3390/admsci11040119. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci11040119
Calabrese M., La Sala A., Fuller R.P., Laudando A. Digital Platform Ecosystems for Sustainable Innovation: Toward a New Meta-Organizational Model? Administrative Sciences, 2021. vol. 11(4). DOI: https://doi.org/10.3390/admsci11040119.
Gawer A. Digital Platforms and Ecosystems: Remarks on the Dominant Organizational Forms of the Digital Age. Innovation, 2022. № 24(1). Рр. 110–124. DOI: https://doi.org/10.1080/14479338.2021.1965888.
Jacobides M. G., Cennamo C. Gawer A. Externalities and Complementarities in Platforms and Ecosystems: from Structural Solutions to Endogenous Failures. Research Policy, 2024. № 53(1). DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2023.104906. DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2023.104906
Adner R. Ecosystem as structure: An actionable construct for strategy. Journal of Management, 2017. № 43(1). Р. 39–58. https://doi.org/10.1177/0149206316678451
Brockerhoff A., et al. Artificial intelligence in engineering design: State of the art and future trends. Computers in Industry, 2022. № 137. 103594. https://doi.org/10.1016/j.compind.2022.103594
Tao F., Zhang H., Liu A., Nee A. Y. C. Digital twin in industry: State-of-the-art. IEEE Transactions on Industrial Informatics, 2019. № 15(4). Р. 2405–2415. https://doi.org/10.1109/TII.2018.2873186
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).