ЗВ’ЯЗОК ЦИФРОВІЗАЦІЇ З ВІДНОВЛЕННЯМ ДЕТАЛЕЙ У СУЧАСНОМУ МАШИНОБУДУВАННІ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2026.05.08Ключові слова:
цифрові двійники, відновлення, 3D-сканування, технології, контроль, дефектація, зношена детальАнотація
Анотація. Машинобудування активно переходитиме до цифрових та автоматизованих підходів. Це пов’язано з необхідністю підвищення точності виробництва, скорочення часу ремонту та зменшення витрат матеріалів. Важливе місце в цьому процесі займає відновлення деталей, оскільки повна заміна зношених елементів не завжди є економічно доцільною. Під час експлуатації деталі зазнають знесення, деформацій, корозії, тріщин та інших пошкоджень. Для їх якісного відновлення потрібно точно визначити технічний стан, характер дефектів, їх розміри та вплив на подальшу роботу. Саме тому у ремонті дедалі частіше застосовують 3D-сканування, CAD/CAM/CAE-системи, комп’ютерне моделювання та цифровий контроль якості. Одним із перспективних інструментів є цифровий двійник – віртуальне представлення реального об'єкта, що дозволяє аналізувати його стан, відстежувати зміни та приймати технічні рішення. У процесі відновлення деталей цифровий двійник може об’єднувати інформацію про геометрію, зношення, результати дефектації, вибір технології ремонту та контроль після відновлення.
Застосування цифрових двійників робить ремонт більш точним та обґрунтованим. Пошкоджена деталь сканується, створюється її цифрова модель, яка порівнюється з вихідною геометрією. Після цього визначаються зони зношування та вибирається раціональний спосіб відновлення.
Цифрові двійники дозволяють поєднати дефектацію, 3D-сканування, CAD/CAM/CAE-моделювання, вибір технології відновлення та контроль якості в єдиний процес. Це особливо важливо для складних і дорогих деталей, де помилка під час ремонту може вплинути на надійність усієї машини.
Посилання
Tytarenko V., Kostetska S., Babik K., Dvornik A., Yurko P. (2025). “Vykorystannia tsyfrovykh dviinykiv dlia vidnovlennia poshkodzhenykh obiektiv elevatornykh kompleksiv.” Nauka ta budivnytstvo, 44(2). DOI:10.33644/2313-6679-2-2025-2 journal-ndibk.com.ua
Sulema Ye. S. (2020). Metody, modeli ta zasoby obrobky multymodalnykh danykh tsyfrovykh dviinykiv (dysertatsiia). Kyiv : KPI im. Ihoria Sikorskoho. ela.kpi.ua URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/37251/1/Sulema_diss.pdf?utm_source=chatgpt.com
Mekhovych S. A. (2024). Vplyv tsyfrovykh dviinykiv i heneratyvnoho dyzainu na inzhenernu diialnist. Elektronnyi zhurnal / kafedra elektroenerhetyky ta elektroniky (KhPI). URL: https://eee.khpi.edu.ua/article/view/323763/313891?utm_source=chatgpt.com
Filippova M. V. (2024). Tsyfrovyi dviinyk vyrobnytstva: novi vyklyky ta zahrozy. Zbirnyk materialiv konferentsii Pryladobuduvannia: stan i perspektyvy. KPI. ela.kpi.ua URL: https://ela.kpi.ua › bitstreams › download
Vidnovlennia detalei metodom plazmovoho napylennia. URL: https://promavtosvarka.kyiv.ua/plazmove-napylennya
Vykorystannia portatyvnykh verstativ dlia remontu i modernizatsii obiektiv vazhkoho mashynobuduvannia / O. A. Permiakov, I. E. Yakovenko // Vazhke mashynobuduvannia. Problemy ta perspektyvy rozvytku : materialy XX Mizhnar. nauk.-tekhn. konf., 01–03 veres. 2022 r. Kramatorsk-Ternopil : DDMA, 2022. S. 174–176.
Permiakov O. A. Reversyvnyi inzhynirynh znoshenykh detalei yak alternatyva protsesiv yikh vidnovlennia / Permiakov O. A., Yakovenko I. E. // Novi tekhnolohii v mashynobuduvanni : materialy trydtsiat tretoi vseukr. konf., 4–7 veresnia 2023, Kharkiv, Ukraina : zb. nauk. prats / Natsionalnyi aerokosmichnyi universytet im. M. Ye. Zhukovskoho «KhAI». Kharkiv : Vydavnytstvo Ivanchenka I. S., 2023. S. 48–50. https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/78929
Popov O. V. (2022) Tehnologichnij reinzhiniring promislovih pidpriyemstv / Monografiya / Per.z angl.; Per.z ros.: O.V. Popov. Vidavnictvo Harkiv, vid. «Centr poligrafii» m. Harkiv, pr. Nauki, 7. e-mail nauki007@gmail.com. tel. 702-13-88. 251 ark., ukr.(11,4 avt. ark.)
Nacionalna strategiya Industriyi 4.0, APPAU. URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-zrozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html
Loboda P. P. (2023). Metody ta prohramni zasoby obrobky danykh tsyfrovoho dviinyka novoho bezpechnoho konfainmentu ChAES (kvalifikatsiine doslidzhennia). Kyiv : KPI im. Ihoria Sikorskoho. ela.kpi.ua. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/63995/ 1/Loboda_dys.pdf? utm_source=chatgpt.com
Filippova M. V. (2024). Tsyfrovyi dviinyk vyrobnytstva: novi vyklyky ta zahrozy. Zbirnyk materialiv konferentsii Pryladobuduvannia: stan i perspektyvy. KPI. ela.kpi.ua URL: https://ela.kpi.ua › bitstreams › download
Perspektyvy rozvytku reversyvnoho inzhynirynhu v mashynobudivnii haluzi / I. E. Yakovenko [ta in.] // Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Seriia: Tekhnolohii v mashynobuduvanni : zb. nauk. pr. = Bulletin of the National Technical University «KhPI». Series: Techniques in a machine industry : col. of sci. papers. Kharkiv : NTU «KhPI», 2025. № 1 (11). S. 89–97.URI: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/91809
Doroshenko V. S. (2020). Peredumovy stvorennia tsyfrovoho dviinyka. PLIT: periodychnyi naukovyi zhurnal. 42. 91–101. plit-periodical.org.ua URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001186856 [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).