Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

ПРО ОДИН ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ВИДУ ПОШКОДЖЕННЯ ІЗОЛЯЦІЇ ОБМОТОК ПОТУЖНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

2026-06-14T06:44:09+03:00

Анотація. На підставі проведеного аналізу в роботі сформульовано підхід до визначення місць пошкодження ізоляції провідника обмотки, що знаходиться в пазу електричної машини, в двох і більше точках. Математичною моделлю передбачається за виміряними значеннями температури в лобових частинах обмотки знаходження потенційних двох або більше місць пошкодження ізоляції провідника, що знаходиться в пазу електричної машини. Для цього необхідно з кожного боку зазначеного провідника здійснити по два вимірювання температури – на краях провідника та на деякій відстані від крайніх точок наскільки це допустимо, виходячи з конструкції електричної машини. Відповідно до графічної інтерпретації задачі - якщо прямі лінії, проведені через точки вимірювання температури перетинаються за межами допустимих значень температури, то в даному провіднику має місце не менше двох точок з погіршеною ізоляцією. Розроблено алгоритм визначення місць можливого пошкодження ізоляції. Здійснена мікропроцесорна реалізація розробленої математичної моделі, яка в поєднанні з пристроєм вимірювання температури дозволить здійснити практичну реалізацію представленого підходу.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ БЕЗПЕКОВИХ ФУНКЦІЙ У БІЗНЕС-ПРОЦЕСИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2026-06-08T19:43:47+03:00

Анотація. У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та побудовано інтегровану соціотехнічну модель процесу впровадження безпекових функцій у бізнес-процеси суб’єктів господарювання в умовах високої турбулентності цифрового простору, стрімкого розширення мережевих периметрів та загострення сучасних геополітичних викликів. Обґрунтовано концептуальний перехід від традиційного статичного захисту фізичного периметра до прогресивної парадигми Security-by-Design, яка передбачає безшовне проектування механізмів контролю безпосередньо всередині операційної, управлінської та допоміжної архітектури підприємства. Запропоновано оригінальний двовекторний підхід до моделювання системи, що забезпечує методологічний синтез високорівневого функціонального структурування діяльності організації на засадах стандарту IDEF0 та деталізованого низькорівневого графічного представлення робочих потоків у сучасних нотаціях BPMN і SecBPMN з візуалізацією руху даних через діаграми DFD. На основі референсної моделі інформаційної безпеки RMIAS математично формалізовано специфікацію безпекових предикатів для ключових аспектів захисту, зокрема конфіденційності, цілісності, доступності, автентичності, підзвітності, аудитованості та невідомовності, що дозволяє виконувати автоматичну верифікацію відповідності моделей процесів загальній корпоративній політиці безпеки. Визначено три технічні рівні інтеграції безпекових контролів (доступ, передача та зберігання даних) на базі передових інфраструктурних рішень SASE, ZTNA, CASB, FWaaS та вітчизняних автоматизованих ERP та ForceBPM платформ, а також детально охарактеризовано супутній економічний ефект автоматизації захищених процесів, що виражається у довгостроковому зниженні операційних витрат на 15–25 % та значному скороченні часу виконання операцій. Особливу увагу приділено побудові комплексної карти індикаторів ризику за чотирма взаємопов’язаними групами (персонал, система, проект, зовнішнє середовище) та доцільності впровадження міжнародних стандартів охорони праці ISO 45001 як фундаментальної складової реалізації сучасної концепції ESG, що безпосередньо мінімізує залишкові ризики, підвищує рівень економічної безпеки, капіталізацію та загальну інвестиційну привабливість суб’єктів господарювання.

ПІДХОДИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО КОНСТРУЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ НА ОСНОВІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ПРОЦЕСІВ

2026-06-10T07:36:07+03:00

Анотація. У статті запропоновано концепцію економічного механізму управління якістю конструкторської діяльності в умовах інтелектуалізації інженерних процесів. Зростання складності технічних систем, необхідність скорочення циклу розробки продукції, підвищення вимог до інноваційності та швидкості технологічного оновлення обумовлюють потребу у формуванні нової економічної парадигми інженерної діяльності. У цих умовах конструкторська діяльність перестає бути локальним процесом створення конструкторської документації та трансформується у складну багаторівневу систему управління цифровими інженерними знаннями протягом усього життєвого циклу виробу. Зазначено, що традиційна модель конструкторської діяльності формувалася в умовах переважання паперової документації, фрагментарної автоматизації та функціональної ізольованості конструкторських підрозділів. Розвиток цифрових технологій, PLM-концепцій, Digital Twin, MBSE, AI-assisted engineering та кіберфізичних систем зумовив формування принципово нової моделі - інтелектуальної конструкторської діяльності. Інтелектуальна конструкторська діяльність перетворюється у інтегровану цифрову систему створення, накопичення, використання та управління інженерними знаннями протягом життєвого циклу виробу. Обґрунтовано, що конструкторська діяльність виступає базовим елементом системи управління якістю, оскільки визначає параметри майбутніх виробничих процесів і кінцевого продукту. Запропоновано впровадити інтеграцію маркет-форсайту у керовану системну функцію якості, що дозволить перейти від реактивного до проактивного управління інженерними рішеннями, забезпечуючи не лише їх технічну досконалість, але й відповідність майбутнім вимогам ринку. Сформульовано рекомендації конструкторським бюро машинобудівних підприємств щодо застосування механізмів інтелектуалізації конструкторської діяльності.

ДЕФОРМАЦІЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ТА ОЦІНКА ВТРАТ ПРОМИСЛОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ

2026-06-10T07:58:13+03:00

Анотація. У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз сутності, причин та наслідків глибокої деформації галузевої структури промисловості України, що накопичувалася протягом усього періоду ринкових трансформацій під впливом відсутності послідовної державної індустріальної політики та орієнтації на неоліберальні догми Вашингтонського консенсусу. Проаналізовано руйнівні наслідки повномасштабної воєнної агресії російської федерації, які призвели до катастрофічної деструкції промислово-технологічного потенціалу країни, фізичної втрати понад 40 % металургійних потужностей та окупації стратегічної мінерально-сировинної бази. Здійснено кількісне оцінювання прямих збитків продуктивних секторів економіки на основі інтегрованих звітів Світового банку, серій Rapid Damage and Needs Assessment та оцінок KSE Institute, а також охарактеризовано довгостроковий мультиплікативний ефект непрямих втрат виторгу промислових підприємств. Обґрунтовано методичні підходи до юридичної верифікації воєнних втрат та розрахунку упущеної вигоди суб’єктів господарювання за методом компаундування грошових потоків відповідно до вимог спільної Методики Міністерства економіки та Фонду державного майна України. Досліджено процеси вимушеної релокації підприємств у західні регіони країни, що сформували феномен адаптивної інвестиційної привабливості та заклали інфраструктурний каркас для розвитку екоіндустріальних парків на засадах циркулярної економіки. На основі виявленого у 2023–2024 роках тренду адаптивного відновлення обробних галузей та функціонування Чорноморського морського коридору доведено життєздатність вітчизняного бізнесу та визначено стратегічні орієнтири поствоєнної відбудови, які передбачають повну відмову від експортно-сировинної моделі на користь глибокої неоіндустріалізації, впровадження шостого технологічного укладу та екологічних стандартів Green Deal для глибинної інтеграції України до європейського економічного простору.

ІНФРАСТРУКТУРА АГРОРИНКУ ТА МАРКЕТИНГОВО-ЛОГІСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2026-06-10T08:11:54+03:00

Анотація. У статті надано комплексне теоретико-прикладне обґрунтування структурних, інституційних та цифрових трансформацій в інфраструктурі внутрішнього аграрного ринку України в період воєнних та геополітичних зсувів протягом 2022–2026 років. Досліджено масштабні деструктивні наслідки повномасштабного конфлікту, який призвів до понад 9 мільярдів доларів США прямих збитків в АПК, деструкції чверті фізичних активів та скорочення кількості активних рослинницьких підприємств на 31 %. Виявлено глибокий внутрішній діалектичний конфлікт між маркетинговими стратегіями, що орієнтовані на гнучкість збуту, та логістичними парадигмами, спрямованими виключно на тотальну мінімізацію витрат. Для вирішення цього протиріччя в умовах високої волатильності ринку обґрунтовано концептуальний перехід від традиційних виробничих систем проштовхування до орієнтованих на кінцевого споживача моделей витягування із впровадженням інтегрованого бізнес-планування.

На основі емпіричного аналізу функціонування логістичних каналів доведено, що Тимчасовий український морський коридор повернув собі статус головної експортної артерії, забезпечивши 89 % відвантажень зерна станом на початок 2026 року, тоді як залізничний транспорт продемонстрував падіння обсягів на 27 % через тарифне навантаження. Проаналізовано регіональну специфіку концентрації елеваторних потужностей та зміну географічних векторів торгівлі з Європейським Союзом, де частка українського агроекспорту вперше впала нижче 50 % під тиском регуляторних обмежень сусідніх країн. Особливу увагу приділено інституційним бар’єрам, зокрема монополізації каналів розподілу вертикально-інтегрованими холдингами, низькому рівню розвитку обслуговуючої кооперації та занепаду біржового сегмента, на основі чого запропоновано заходи з ринкової модернізації. Стратегічним вектором розвитку визначено перехід до інтелектуальних моделей 5PL на засадах концепції «Agri-food 4.0» із використанням штучного інтелекту, супутникової аналітики вегетації за індексом NDVI для прогнозування врожаю та технологій блокчейн для забезпечення наскрізної простежуваності походження товару відповідно до світових стандартів ESG.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МІСЦЕВОЇ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО АДАПТАЦІЇ В УКРАЇНІ

2026-06-10T08:04:54+03:00

Анотація. У статті досліджено зарубіжний досвід формування та реалізації місцевої регуляторної політики в умовах сучасних трансформацій публічного управління, децентралізації влади, цифровізації управлінських процесів та посилення євроінтеграційних процесів. Обґрунтовано, що місцева регуляторна політика в розвинених країнах виступає важливим інструментом забезпечення сталого соціально-економічного розвитку територій, підвищення конкурентоспроможності громад, стимулювання підприємницької активності та формування ефективної системи місцевого врядування. Проаналізовано концептуальні підходи до регуляторної політики, які використовуються країнами Європейського Союзу та Організацією економічного співробітництва та розвитку, зокрема принципи відкритості, прозорості, evidence-based governance, стратегічної інтегрованості та цифрового врядування. Досліджено особливості формування місцевої регуляторної політики в Польщі, Німеччині, Франції, Естонії та Швеції. Встановлено, що ключовими тенденціями розвитку сучасних моделей регуляторного управління є цифровізація адміністративних процесів, інтеграція регуляторної політики зі стратегічним та просторовим плануванням, розвиток механізмів громадської участі, використання відкритих даних, удосконалення процедур оцінювання регуляторного впливу та посилення фінансової автономії місцевого самоврядування. Визначено, що ефективність регуляторної політики значною мірою залежить від рівня інституційної спроможності громад, якості аналітичного забезпечення та рівня цифрової трансформації системи місцевого управління. Особливу увагу приділено можливостям адаптації зарубіжного досвіду до умов України. Встановлено, що в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення особливого значення набувають інструменти підтримки місцевого економічного розвитку, цифровізації регуляторної діяльності, впровадження сучасних механізмів електронного врядування, розвитку електронної демократії та посилення взаємодії між владою, бізнесом і громадянським суспільством. Визначено основні проблеми розвитку місцевої регуляторної політики в Україні, серед яких фрагментарність цифрової інфраструктури, недостатня аналітична спроможність окремих територіальних громад, формальний характер оцінювання регуляторного впливу та недостатня інтеграція регуляторної політики зі стратегічним плануванням розвитку територій. Обґрунтовано, що перспективним напрямом модернізації місцевої регуляторної політики є формування цифрової та аналітично орієнтованої екосистеми регуляторного управління, яка забезпечуватиме інтеграцію нормативного регулювання, стратегічного планування, відкритих даних, електронної демократії та місцевого економічного розвитку.

МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАЛУЧЕННЯ, УТРИМАННЯ, РОЗВИТКУ ТА ПОВЕРНЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ (НА ПРИКЛАДІ ГРОМАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2026-06-10T08:22:51+03:00

Анотація. У статті обґрунтовано науково-прикладний підхід до формування маркетингової стратегії територіальної громади як інструменту залучення, утримання, розвитку та повернення людського капіталу в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій. Доведено, що для громад Львівської області маркетинг території не може зводитися до брендингу, туристичної промоції або інформаційної присутності, оскільки його реальний вплив на людський капітал формується через поєднання репутації, довіри до місцевого врядування, цифрової доступності послуг, економічних можливостей, якості життєвого середовища та здатності громади інтегрувати внутрішньо переміщених осіб, молодь, підприємців і фахівців, які потенційно можуть повернутися або закріпитися на території. Метою статті є поглиблення теоретико-методичних засад маркетингової стратегії територіальної громади та емпірична апробація моделі оцінювання зв’язку між маркетинговою видимістю громади і результативністю процесів утримання та розвитку людського капіталу на прикладі окремих громад Львівської області. Запропоновано авторську логіку інструментарію маркетингової стратегії громади, що охоплює аналітико-сегментаційний, репутаційно-комунікаційний, сервісно-цифровий, економіко-партнерський, ідентифікаційний та реінтеграційний блоки. Для емпіричної перевірки використано індексну модель IMV-IRLK, де індекс маркетингової видимості громади формується на основі показників цифрової трансформації та прозорості, а індекс людської капітальної результативності - на основі власних доходів на одного мешканця і приросту наявного населення з урахуванням ВПО. Результати розрахунків для десяти громад Львівської області засвідчили, що прямий лінійний зв’язок між маркетинговою видимістю та людською капітальною результативністю є слабким для повної вибірки, однак після урахування специфіки курортної громади Трускавця простежується помірний позитивний зв’язок. Це підтверджує, що промоція громади має значення лише тоді, коли підкріплена реальними сервісами, робочими місцями, бюджетною спроможністю та інституційною довірою.

ЗАСТОСУВАННЯ ДИСПЕРСІЙНОГО І КОРЕЛЯЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ АНАЛІЗУ ДОБОВИХ ГРАФІКІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ СПОЖИВАЧІВ

2026-06-08T18:04:46+03:00

Анотація. У статті розглянуто сфери застосування дисперсійного та кореляційного аналізу для дослідження добових графіків електричного навантаження споживачів електроенергії із використанням однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA), кореляційного аналізу Пірсона, критерію Шапіро-Вилка (перевірка нормальності) та Левена (перевірка гомогенності дисперсій). Розроблено алгоритм застосування дисперсійного й кореляційного аналізу та проведено дослідження, які виявили часткове використання критеріїв дисперсійного аналізу для оцінки масивів даних електроспоживання на приєднаннях споживачів. Результати дослідження доводять доцільність застосування дисперсійного та кореляційного аналізу графіків електричних навантажень приєднань промислових підприємств для підбору оптимального заявленого графіку навантаження при купівлі електроенергії на «Ринку на добу наперед» або балансувальному ринку.

ВПЛИВ КУТА НАХИЛУ СОНЯЧНОГО ФОТОЕЛЕКТРИЧНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА НА ГЕНЕРОВАНУ ПОТУЖНІСТЬ В УМОВАХ ХМАРНОСТІ ТА СТАТИСТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ ДОЦІЛЬНОСТІ ТРЕКІНГУ

2026-06-08T18:23:26+03:00

Анотація. Експериментально досліджено вплив кута нахилу сонячного фотоелектричного перетворювача (СФП) на генеровану потужність. Показано, що при наявності хмар оптимальний кут нахилу СФП зміщується відносно нормалі до напрямку сонячного випромінювання. На основі отриманих експериментальних даних визначено характерні ознаки хмарності у вигляді швидких флуктуацій іррадіації та відповідних змін генерованої потужності. Розроблено алгоритм виявлення хмарності, який ґрунтується на статистичному аналізі потужності, що дозволяє ідентифікувати появу, зникнення та інтенсивність хмарних утворень у реальному часі. Отримані результати мають практичне значення для застосування при розробці оптимальних алгоритмів трекерних систем керування положенням СФП у просторі.

МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ДОСТОВІРНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА АВТОНОМНОМУ ПРИЄДНАННІ ТРАНСФОРМАТОРНОГО ВМИКАННЯ

2026-06-08T18:32:24+03:00

Анотація. У статті обґрунтовано методику локального контролю достовірності комерційного обліку електроенергії на автономних приєднаннях трансформаторного вмикання. Запропоновано поєднання статистичного аналізу ретроспективних показів, журналу подій і інструментальної перевірки вимірювального комплексу. Наведено приклад перевірки декадного електроспоживання за сезонним шаблоном і критерієм Ірвіна.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВА АВАРІЙНИХ РЕЖИМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ТЯГИ ПРИ РІЗНИХ СХЕМАХ ЖИВЛЕННЯ

2026-06-08T18:43:01+03:00

Анотація. У статті досліджено аварійні режими короткого замикання в системі електричної тяги постійного струму при різних схемах живлення та з’єднання тягових двигунів. Розроблено математичну модель з урахуванням магнітної нелінійності, вихрових струмів і генераторних режимів. Встановлено закономірності зміни струмів короткого замикання, магнітного потоку та напруги на струмоприймачі. Показано вплив режимів послаблення збудження на тривалість і амплітуду генераторних струмів.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ АСИНХРОННОЇ МАШИНИ З УРАХУВАННЯМ НЕЛІНІЙНОЇ ЗМІНИ ПАРАМЕТРІВ РОТОРА У DQ-СИСТЕМІ КООРДИНАТ

2026-06-08T18:53:56+03:00

Анотація. У статті розроблено математичну dq-модель асинхронної машини з урахуванням нелінійної зміни параметрів ротора, зумовленої ефектом витіснення струму у стрижнях роторної обмотки. Досліджено вплив зміни активного опору та індуктивності розсіювання ротора на електромагнітний момент, ковзання, тривалість перехідних процесів і динаміку пускового режиму асинхронного електропривода.

РЕЗУЛЬТАТИ ВІРТУАЛЬНО-ФІЗИЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ АЛГОРИТМІВ КЕРУВАННЯ ДВОКОНТУРНИМ ІНДИВІДУАЛЬНИМ РЕГУЛЬОВАНИМ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ

2026-06-08T19:03:40+03:00

Анотація. У статті наведено результати віртуально-фізичних випробувань трьох алгоритмів керування двоконтурним індивідуальним електроприводом електромобіля. Встановлено, що адаптивне регулювання крутних моментів забезпечує найкращі показники: загальний коефіцієнт корисної дії 65,71 %, витрати електричної енергії 99,66 кВт·год за цикл.

LLM ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АСИСТЕНТ В СИСТЕМІ ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

2026-06-08T19:14:14+03:00

Анотація. У статті обґрунтовано доцільність застосування великих мовних моделей у системі енергоменеджменту. Акцентовано, що потенціал застосування LLM як ключового елементу інтелектуальної підтримки прийняття рішень, розкивається через можливість мовних моделей інтерпретувати контекст та бути незамінною ланкою в системі «людина – технологія». Такий підхід дозволяє енергоменеджменту вийти за межі простого інструменту, контролюючого енергоефективність споживання ресурсів. Це створює умови переходу СЕМ на рівень інтелектуального центру, який здатний складні енергоаудити трансформувати в алгоритм виконання дій, виявляти закономірності у масивах баз даних, генерувати звіти та рекомендації, щодо змін в енергополітиці організації.

ЗВ’ЯЗОК ЦИФРОВІЗАЦІЇ З ВІДНОВЛЕННЯМ ДЕТАЛЕЙ У СУЧАСНОМУ МАШИНОБУДУВАННІ

2026-06-08T19:35:18+03:00

Анотація. Машинобудування активно переходитиме до цифрових та автоматизованих підходів. Це пов’язано з необхідністю підвищення точності виробництва, скорочення часу ремонту та зменшення витрат матеріалів. Важливе місце в цьому процесі займає відновлення деталей, оскільки повна заміна зношених елементів не завжди є економічно доцільною. Під час експлуатації деталі зазнають знесення, деформацій, корозії, тріщин та інших пошкоджень. Для їх якісного відновлення потрібно точно визначити технічний стан, характер дефектів, їх розміри та вплив на подальшу роботу. Саме тому у ремонті дедалі частіше застосовують 3D-сканування, CAD/CAM/CAE-системи, комп’ютерне моделювання та цифровий контроль якості. Одним із перспективних інструментів є цифровий двійник – віртуальне представлення реального об'єкта, що дозволяє аналізувати його стан, відстежувати зміни та приймати технічні рішення. У процесі відновлення деталей цифровий двійник може об’єднувати інформацію про геометрію, зношення, результати дефектації, вибір технології ремонту та контроль після відновлення.

Застосування цифрових двійників робить ремонт більш точним та обґрунтованим. Пошкоджена деталь сканується, створюється її цифрова модель, яка порівнюється з вихідною геометрією. Після цього визначаються зони зношування та вибирається раціональний спосіб відновлення.

Цифрові двійники дозволяють поєднати дефектацію, 3D-сканування, CAD/CAM/CAE-моделювання, вибір технології відновлення та контроль якості в єдиний процес. Це особливо важливо для складних і дорогих деталей, де помилка під час ремонту може вплинути на надійність усієї машини.