Загальнодержавний науково-виробничий та інформаційний журнал «Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит»

ТЕХНІЧНІ ТА СИСТЕМНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ НАКОПИЧУВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В ПРОМИСЛОВІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ

Д.О. Забіяка, А.В. Петренко — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз технічних та системних аспектів інтеграції систем накопичення електроенергії (BESS) у промислові електромережі з урахуванням режимних, технологічних та економічних параметрів їхнього функціонування. Показано, що зростання частки відновлюваних джерел енергії та високі коливання навантаження на промислових підприємствах зумовлюють потребу у застосуванні накопичувачів як інструменту підвищення гнучкості та стабільності електропостачання. Встановлено, що BESS забезпечують згладжування стохастичних коливань активної потужності, компенсацію реактивної потужності, покращення якості напруги та зменшення навантаження на мережеве обладнання завдяки застосуванню інверторів із функцією керування Q-потужністю, LPF-орієнтованих стратегій та PR-регуляторів. Проаналізовано роль різних типів накопичувачів (літій-іонних, натрій-сірчаних, ванадієвих редокс-систем, гібридних рішень) і критерії їх вибору для промислових умов з урахуванням швидкодії, тривалості циклів та профілю навантаження. Розкрито особливості схем підключення (on-line, off-line, гібридних) і їхній вплив на доступність сервісів керування потужністю та напругою. У системному аспекті обґрунтовано ефективність BESS у вирівнюванні графіка споживання, зменшенні договірної потужності, мінімізації штрафів за реактивну енергію, підвищенні надійності живлення та інтеграції локальних ВДЕ. Показано, що мультисервісне використання накопичувачів (арбітраж, пікове зрізання, регулювання напруги й частоти) істотно скорочує строк окупності проєктів і підвищує економічну ефективність промислових енергосистем порівняно з монофункціональним використанням накопичувачів. На основі кластеризації сезонних сценаріїв «генерація–навантаження» та аналізу індексів вразливості вузлів показано, що раціональне розміщення BESS у структурно та режимно критичних точках мережі забезпечує максимальний техніко-економічний ефект. Отримані висновки можуть бути використані для розроблення стратегій енергоменеджменту промислових підприємств та планування модернізації розподільчих мереж в умовах зростання частки ВДЕ.

ВИМОГИ ДО ТЕСТОВОГО СТЕНДУ ДОЗУВАННЯ РІДИН ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИСКРЕТНИХ ПРОЦЕСІВ НАЛИВУ

Д.С. Курдюмов, Т.Ю. Кунченко — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У роботі розглянуто питання формування вимог до тестового стенду дозування рідин, призначеного для дослідження дискретних процесів наливу в автоматизованих системах дозування. Проведено аналіз особливостей процесів дозування рідин та визначено необхідність використання спеціалізованих експериментальних установок для дослідження характеристик процесу наливу, перевірки алгоритмів керування та оцінювання точності дозування. Сформульовано основні вимоги до апаратної та програмної частин тестового стенду, які забезпечують можливість проведення експериментальних досліджень у різних режимах роботи системи дозування. Запропоновано архітектуру розробленого тестового стенду, що включає підсистеми подачі рідини, керування потоком, зважування та автоматизованого керування. Описано алгоритм керування процесом наливу, який забезпечує реалізацію одноетапного та двоетапного режимів дозування, а також режиму точного дозування з використанням імпульсного керування клапаном. Розглянуто структуру програмного забезпечення стенду, що базується на використанні програмованого логічного контролера, операторського інтерфейсу та системи керування рецептами. Показано, що розроблений тестовий стенд може використовуватися для дослідження характеристик процесу дозування рідин, аналізу ефективності алгоритмів керування та вдосконалення автоматизованих систем наливу.

АНАЛІЗ АЛГОРИТМІВ КЕРУВАННЯ ТА МОДЕЛЕЙ ОЦІНЮВАННЯ БУКСУВАННЯ В ІНДИВІДУАЛЬНОМУ ЕЛЕКТРОПРИВОДІ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ

О.Г. Нестеренко, Т.Ю. Кунченко — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті систематизовано сучасні підходи до керування тяговим моментом і оцінювання буксування в індивідуальному електроприводі електромобіля. Показано доцільність комбінованих схем, що поєднують швидке моментне регулювання з оцінюванням стану контакту колеса з дорогою, та обґрунтовано використання дворівневої імітаційної моделі з референтним приводом YASA-400.

РЕВЕРСНИЙ ІНЖИНІРИНГ ЗНОШЕНИХ ДЕТАЛЕЙ ТА СУЧАСНІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ПРОЦЕСИ ЇХ ВІДНОВЛЕННЯ

А.В. Фадєєв, О.В. Набока — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. Технічна та економічна доцільність відновлення зношених деталей зумовлена можливістю повторного їх використання. Процес відновлення деталей часто потребує, крім геометричних розмірів, частково змінювати деякі характеристики деталей: матеріали, фізико-механічні властивості, жорсткість поверхні, тощо. Сучасний розвиток інформаційних технологій у машинобудуванні надає альтернативу існуючим процесам відновлення деталей. Реверсивний інжиніринг – процес створення точної копії за існуючим зразком. Він прискорює та спрощує виробничі процеси за допомогою сучасних технічних рішень – 3D-сканерів та програмного забезпечення.

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

В.В. Береза — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. Стаття присвячена обґрунтуванню цілісного методологічного базису управління організаційно-правовою безпекою суб’єктів аграрного бізнесу в умовах воєнного стану та європейської інтеграції. У роботі доведено, що в умовах викликів 2024–2025 років безпека агропідприємства трансформується з допоміжної функції у визначальний фактор стратегічної стійкості. Автором систематизовано ієрархічну систему принципів управління, серед яких превентивність, адаптивність та економічна доцільність визначені як ключові для нівелювання ризиків рейдерства, кадрового дефіциту та інфраструктурних руйнувань.

У дослідженні розкрито специфіку вибору стратегій управління (лідерства за витратами, диференціації, вертикальної інтеграції) крізь призму правової захищеності активів. Обґрунтовано використання методу аналізу ієрархій Т. Сааті для оптимізації управлінських рішень в умовах високої невизначеності. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу організаційно-правових форм господарювання (ТОВ, АТ, фермерські господарства) як інструментів обмеження відповідальності та захисту прав власності.

Окремий акцент зроблено на адаптації українського агробізнесу до вимог Спільної аграрної політики (САП) ЄС та принципів «Земельного врядування» (Land Governance). Проаналізовано новітні загрози 2024–2025 років: мобілізаційні ризики, логістичний параліч та мінну небезпеку, що вимагають впровадження мобільних технологій зберігання продукції та автоматизації бронювання кадрів. Сформульовано висновок, що формування проактивного методологічного базису, заснованого на синергії предиктивного ризик-менеджменту та суворого регуляторного комплаєнсу, є необхідною передумовою для перетворення українських аграрних підприємств на конкурентоспроможних учасників глобального продовольчого ринку.

ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВА АРХІТЕКТУРА СВІТУ В УМОВАХ КРИЗ І ЦИФРОВИХ ІННОВАЦІЙ

М.П. Висоцька, Г.В. Христокін , О.П. Овсак — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація: У статті досліджується трансформація міжнародної валютно-фінансової системи в умовах структурних зрушень, повторюваних фінансових криз та прискореного розвитку монетарних інновацій. Обґрунтовується, що сучасні зміни не є простою заміною долароцентричного порядку, а відображають складну реконфігурацію глобальної фінансової архітектури. Визначено три взаємопов’язані чинники трансформації: еволюцію постбреттон-вудської системи, посилення багатополярності світової економіки та появу нових форм грошей, зокрема криптовалют, стейблкоїнів і цифрових валют центральних банків. Показано, що домінування фіатних валют, лібералізація руху капіталу та накопичення боргу підвищують фінансову нестабільність, тоді як збереження ролі долара зумовлене відсутністю альтернативи, здатної поєднати ліквідність, стабільність і довіру. Зроблено висновок, що майбутня міжнародна валютна система матиме гібридний та еволюційний характер.

ФОРСАЙТ-ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ У СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ

С.В. Князь — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті розглядається комплексний підхід до форсайт-прогнозування трансформації ринку криптовалют у системі інноваційного маркетингу, що ґрунтується на інтеграції методів стратегічного прогнозування з сучасними підходами до маркетингового управління в цифровій економіці. Здійснено комплексне дослідження теоретико-методичних засад форсайт-прогнозування трансформації ринку криптовалют у контексті розвитку інноваційного маркетингу. Обґрунтовано необхідність застосування форсайт-підходів як інструменту стратегічного передбачення змін у високоволатильних цифрових ринках. Розроблено концептуальну модель інтеграції форсайт-прогнозування у систему інноваційного маркетингу підприємств. Визначено наукову новизну отриманих результатів, яка полягає у формуванні адаптивного підходу до прогнозування розвитку криптовалютного ринку з урахуванням поведінкових, технологічних та інституційних факторів.

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ФОРСАЙТ-МЕТОДІВ ТА РИНКОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ КРИПТОВАЛЮТНОЇ ЕКОНОМІКИ

Т.О. Кобєлєва, С.В. Сусліков, А.В. Косенко, Р.Г. Майстро, Л.С. Ларка — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті розглянуто проблему формування економічного механізму оцінки діяльності підприємств в умовах цифрової трансформації та розвитку криптовалютної економіки. Доведено, що традиційні методи фінансового аналізу не забезпечують належної адаптивності до сучасних викликів, оскільки не враховують специфіку цифрових фінансових інструментів та інноваційних маркетингових стратегій. Запропоновано концептуальну модель, яка поєднує форсайт-прогнозування, інтеграцію криптовалютних інструментів у систему фінансового аналізу та маркетинговий блок, що забезпечує адаптацію підприємств до умов цифрової економіки. Новизна дослідження полягає у розробці багаторівневої системи оцінки, яка дозволяє одночасно управляти ризиками та можливостями, диверсифікувати фінансові ресурси та формувати нову цінність для клієнтів. Ефективність моделі підтверджено на прикладі підприємств різних галузей, що використовують криптовалютні інструменти у своїй діяльності. Результати дослідження свідчать про те, що інтегрований підхід забезпечує довгострокову стійкість, інноваційність та конкурентоспроможність бізнесу, створюючи підґрунтя для формування сучасних систем стратегічного управління.

ЕКЗОГЕННІ ТА ЕНДОГЕННІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗМІН

І.Г. Миколенко, В.Ю. Медвідь — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. Статтю присвячено обґрунтуванню комплексу факторів розвитку агропродовольчого ринку України в умовах сучасних соціально-економічних змін. Актуальність тематики дослідження зумовлена посиленням глобалізаційних процесів, цифровізацією економіки, зміною моделей споживання, екологічними викликами, а також масштабним впливом повномасштабної війни в Україні на функціонування аграрного сектору та продовольчої системи держави. Встановлено, що сучасний агропродовольчий ринок функціонує в умовах високої невизначеності та потребує формування адаптивних механізмів розвитку, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки, підвищення конкурентоспроможності та стійкості аграрного виробництва. Дослідження має на меті обґрунтувати сутність та систематизувати екзогенні та ендогенні чинники розвитку агропродовольчого ринку України в умовах сучасних соціально-економічних змін.

В статті розглянуто теоретичні підходи до розуміння агропродовольчого ринку як системи соціально-економічних відносин та наявні підходи до визначення зовнішніх та внутрішніх чинників його розвитку. Обґрунтовано, що екзогенні чинники формують загальне середовище функціонування агропродовольчого ринку та визначають стратегічні виклики його розвитку. До основних екзогенних чинників віднесено глобалізацію світової економіки, інтеграцію до міжнародних ринків, державне регулювання аграрного сектору, податкову та митну політику, зміну кон’юнктури світових продовольчих ринків, військово-політичні ризики, кліматичні зміни, рівень розвитку міжнародної логістики, інвестиційну та кредитну політику держави, а також інституційні трансформації. Досліджено наслідки впливу війни на агропродовольчий ринок України, зокрема, скорочення обсягів аграрного виробництва, руйнування інфраструктури, зростання логістичних витрат та втрат аграрного сектору. Виявлено, що повномасштабна війна в Україні стала одним із ключових екзогенних чинників дестабілізації агропродовольчого ринку та спричинила масштабні структурні деформації аграрного сектору. Дослідження впливу воєнних ризиків дозволило виявити посилення регіональної диференціації розвитку агропродовольчого ринку, скорочення виробничого потенціалу, погіршення логістичного забезпечення та підвищення загроз продовольчій безпеці як на національному, так і на глобальному рівнях. Визначено, що ендогенні чинники забезпечують внутрішню адаптивність агропродовольчої системи та формують рівень її конкурентоспроможності. До основних ендогенних чинників віднесено ресурсний потенціал підприємств, рівень технологічного забезпечення, ефективність системи управління, кадровий потенціал, інноваційну активність, фінансову стійкість підприємств, розвиток інфраструктури, маркетингову політику, цифрову трансформацію та інтеграцію у ланцюги доданої вартості.

ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ В УМОВАХ СИСТЕМНИХ КРИЗ ТА ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ

І.В. Недобор — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. Статтю присвячено комплексному дослідженню генезису та еволюції теоретичних підходів до економічної адаптації в умовах системних криз та воєнних конфліктів. Автор обґрунтовує парадигмальний перехід від класичних моделей «інженерної стійкості», орієнтованих на механічне повернення до стану рівноваги, до сучасної концепції «адаптивної резильєнтності». В основі останньої лежить здатність складних соціально-економічних систем не лише поглинати шоки, а й здійснювати структурну та інституційну трансформацію у відповідь на виклики «полікризи» — складного переплетення кліматичних, пандемічних, фінансових та воєнних збурень.

У роботі ретроспективно проаналізовано наукову думку від фізичної традиції XVII століття до екологічного повороту К. С. Холлінга (1973) та теорії «креативного руйнування» Й. Шумпетера. Доведено, що в умовах антропоцену та глобальної нестабільності 2024–2025 років адаптація виступає не як тимчасовий акт пристосування, а як безперервний процес «промислової мутації» та інноваційного оновлення. Особливу увагу приділено математичній формалізації системної чутливості та порівняльній характеристиці інженерного й екологічного підходів до стійкості.

Емпірична частина дослідження базується на унікальному кейсі України. Автор ідентифікує ключові чинники вітчизняної адаптивності: децентралізацію управління, мережеву структуру приватного сектору (зокрема вибуховий розвиток індустрії дронів) та високий рівень соціальної солідарності. Встановлено, що воєнний конфлікт стає точкою біфуркації, яка вимагає відмови від стратегій вузької економічної ефективності на користь максимізації надійності та створення системних буферів. Сформульовано концептуальні засади стратегії «Build Back Better» як єдиного шляху адаптації через повне переформатування економічного профілю держави. Обґрунтовано, що повоєнне відновлення має базуватися на принципах децентралізованої енергетики, циркулярної економіки та цифрової інтеграції в глобальні ланцюги створення вартості. Зроблено висновок, що адаптивна спроможність нації, побудована на горизонтальних зв'язках та технологічній спритності, є вирішальним фактором життєздатності держави в епіцентрі глобальних потрясінь.

КОНЦЕПЦІЯ «РОЗУМНИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕТИКЕТ» У МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ

І.О. Новік, І.М. Посохов, О.М. Проскурня, Ю.А. Кузнецов — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті узагальнено досвід використання національних етикетів у міжнародних економічних відносинах та обґрунтовано напрями підвищення їх ефективності в умовах діджиталізації та зростаючої невизначеності глобального середовища. Зазначено, що у сучасних умовах глобалізації та поглиблення міжнародних економічних відносин особливого значення набувають інструменти формування довіри між суб’єктами ринку. Одним із таких інструментів є система національних етикетів, яка виконує функцію інформаційного сигналу щодо походження продукції, стандартів її виробництва, якості та відповідності певним культурним, екологічним і соціальним нормам. Надано порівняльну характеристику етикетів США, Великобританії, Франції, Японії, Китаю, Німеччини, Італії, Польщі, ОАЕ та деких інших країн. На основі аналізу запропоновано новий підхід до розуміння національних етикетів як цифрових інструментів формування довіри у міжнародних економічних відносинах. Представлено концепцію «розумного національного етикету» (Smart National Label), що інтегрується у цифрові платформи та забезпечує прозорість ланцюгів створення вартості. Сутність концепції полягає у переході від статичного маркування до цифрового інтерактивного етикету, а саме: QR / blockchain-верифікація, інтеграція з цифровими платформами (B2B, B2C), доступ до даних про ланцюг постачання, ESG-показники і сертифікації. Це переводить етикет з «знака» у інфраструктурний елемент довіри. Переговори частково перетворюються на алгоритмічний процес і середовище автоматизованих переговорів завдяки алгоритмічному ціноутворенню, smart contracts та автоузгодженню умов. Діджиталізація трансформує переговорний процес у сфері зовнішньоекономічної діяльності, переводячи його з площини персоналізованої взаємодії у формат платформенно-орієнтованої, дано-керованої та частково автоматизованої системи. Цифрові платформи виступають не лише інструментом комунікації, а й інституційним середовищем формування довіри, балансування переговорної сили та оптимізації транзакційних витрат. У цих умовах ключовим фактором успішності переговорів стає не лише компетентність учасників, а й їхня інтегрованість у цифрові екосистеми, доступ до даних та рівень цифрової репутації.

ЛОГІСТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ЗБУТ ПРОДУКЦІЇ ТА ЦІНОВОЮ ПОЛІТИКОЮ ПІДПРИЄМСТВ

В.В. Петрушов — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. В умовах глобальної економічної нестабільності та стрімких технологічних змін виробничий потенціал підприємства потребує постійної інноваційної трансформації. Логістика, як фундаментальний компонент корпоративної стратегії, виступає каталізатором цих змін через оптимізацію структур витрат та вдосконалення механізмів ціноутворення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції драйверів логістичних витрат у процес прийняття стратегічних рішень для забезпечення стійких конкурентних переваг.

Дослідження спрямоване на систематизацію логістичного інструментарію та оцінку його впливу на інноваційний розвиток виробничого потенціалу підприємства, зокрема через призму стратегій ціноутворення та управління витратами.

У роботі використано системний аналіз та процесно-орієнтований підхід для виявлення взаємозв’язку між компонентами логістичних витрат (магістральна доставка, складська обробка, зберігання запасів, обробка замовлень) та корпоративними моделями ціноутворення. Порівняльний аналіз застосовано для оцінки стратегій географічного ціноутворення, таких як FOB Origin, Uniform Delivered та Zone Pricing.

У ході дослідження ідентифіковано ключові драйвери витрат, які визначають мінімально рентабельний розмір замовлення та глибину сезонних знижок. Розроблено матрицю логістичних стратегій, що підкреслює компроміс між точністю обліку витрат та простотою адміністрування. Встановлено, що вибір механізму логістичного обліку безпосередньо впливає на здатність підприємства виходити на нові ринки та підтримувати рівень маржинальності. Доведено, що інтеграція логістики в інноваційну систему дозволяє гнучкіше реагувати на ринкові коливання через ефективне поглинання фрахту та географічну диференціацію.

Інноваційний розвиток виробничого потенціалу неможливий без синхронізованої логістичної системи. Впровадження передового логістичного інструментарію дозволяє підприємствам трансформувати традиційні центри витрат у стратегічні активи. Отримані результати створюють підґрунтя для оптимізації умов поставки та структур ціноутворення, забезпечуючи баланс між рівнем сервісу та операційною ефективністю.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИЧНИХ ТА КОНТРОЛІНГОВИХ ПРОЦЕДУР У СТРАТЕГІЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Є.С. Полякова — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. Сучасне агропромислове виробництво функціонує в умовах надзвичайної динамічності та високої невизначеності, спричиненої глобальними кліматичними змінами та геополітичними трансформаціями. Для вітчизняних аграрних підприємств ці виклики підсилюються необхідністю адаптації до стандартів ЄС та модернізації технічної бази. Традиційні підходи до управління, що базуються на ретроспективному аналізі, втрачають ефективність, що робить інструменти стратегічного менеджменту – зокрема процедури діагностики та контролінгу – критично важливими для забезпечення довгострокової життєздатності.

У дослідженні використано системний підхід для визначення архітектури стратегічного контролінгу як інтелектуальної надбудови над системою управління. Він інтегрує PEST-аналіз для моніторингу макросередовища, SWOT-аналіз, поєднаний із системою збалансованих показників (BSC), та спеціалізовану діагностику біологічних активів. Методи управління класифіковано за ресурсним, процесним та екосистемним підходами для ідентифікації синергії між земельними ресурсами, технічним потенціалом та людським капіталом.

Встановлено, що стратегічний контролінг в аграрному секторі має враховувати галузеву специфіку, таку як сезонність виробництва та біологічну трансформацію активів. Організаційні засади вимагають побудови гнучких структур, здатних інтегрувати фінансові дані з технологічними параметрами. Впровадження систем управління якістю (QMS) як інструменту контролінгу дозволяє скоротити виробничі відходи до 30 %. Діагностичні процедури дають змогу визначити «економічне здоров’я» та сформувати адаптивні стратегії. Доведено, що підприємства з високим рівнем стійкості (agility) та поглинаючою здатністю демонструють значно вищі темпи росту. Економічний ефект проявляється через зниження собівартості на 5–15 %, зростання продуктивності праці менеджерів та зміцнення фінансової стабільності шляхом оптимізації структури капіталу.

Стратегічний контролінг та діагностика трансформують управління від реактивного «гасіння пожеж» до проактивного сценарного планування. Системна реалізація цих процедур забезпечує не лише ресурсоефективність, а й інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на міжнародних ранках. Перспективи розвитку полягають у цифровізації контролінгу через IoT, GPS-моніторинг та предиктивну діагностику на основі ШІ, що дозволить збалансувати економічні інтереси з екологічними та соціальними імперативами сталого розвитку.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ ПРОГРАМАМИ В ОРГАНІЗАЦІЯХ СФЕРИ ОСВІТИ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ТА ГРОМАДСЬКОГО СЕКТОРУ

Н.М. Попадинець, О.І. Тимкович, О.Л. Холонюк — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. У статті обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування стратегії управління соціальними програмами в організаціях сфери освіти, охорони здоров'я та громадського сектору. Доведено, що в умовах цифровізації, зростання соціальних ризиків, ускладнення потреб цільових груп та посилення вимог до результативності суспільних витрат управління соціальними програмами має трансформуватися від адміністративно-функціональної моделі до стратегічної, адаптивної та даноорієнтованої системи. Визначено, що сучасна стратегія управління соціальними програмами повинна поєднувати системний, програмно-цільовий, інституційний, стейкхолдерський, компетентнісний, цифровий та результативний підходи. Обґрунтовано, що для освітніх організацій пріоритетними є програми розвитку доступності, цифрових компетентностей і якості освітніх послуг; для організацій охорони здоров’я – програми цифрової медицини, профілактики, доступності та якості медичних послуг; для громадського сектору – програми соціальної інтеграції, участі, партнерства та підтримки вразливих груп.

ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

І.О. Сабадаш — чт, 21 тра 2026 00:00:00 +0300

Анотація. Стаття пропонує комплексне теоретичне та методологічне дослідження діагностики правових ризиків та загроз у контексті високоволатильного світового ринку. У сучасну епоху «перманентної турбулентності» правова безпека вийшла за межі своєї традиційної ролі периферійної адміністративної функції, ставши фундаментальним стовпом інтегрованого управління ризиками підприємства. Дослідження досліджує еволюцію правового ризику від статичної категорії потенційних судових процесів до динамічного, багаторівневого явища, що включає законодавчі зміни, неоднозначності тлумачення та прогалини у дотриманні вимог. Спираючись на фундаментальні праці дослідників, окреслено ієрархічний зв’язок між «небезпекою», «загрозою» та «ризиком», де ризик розглядається як об’єктивна категорія та вимірювана ймовірність відхилення від очікуваних правових результатів. Центральним напрямком дослідження є застосування моделі VUCA до юридичної сфери. Такий підхід дозволяє глибше зрозуміти, як швидкі зміни в регуляторних парадигмах, зокрема впровадження Закону про цифрову операційну стійкість (DORA), Директиви ЄС про санкції (2024/1226) та законів про скринінг прямих іноземних інвестицій, перевизначають операційні межі для сучасного бізнесу. У дослідженні особлива увага приділяється унікальним викликам, з якими стикається Україна протягом перехідного періоду 2024–2026 років. Подвійність управління ризиками воєнного часу та одночасної гармонізації національного законодавства зі стандартами Європейського Союзу (такими як Закон про адміністративну процедуру та судова реформа) створює специфічний регуляторний ландшафт, який вимагає проактивних діагностичних інструментів. Наголошується на переході від реактивного «кризового управління» до проактивного стратегічного дотримання вимог, що базується на технологічному прогресі. Аналізується роль штучного інтелекту та текстово-орієнтованих індикаторів ризику (LRISK) як засобу досягнення моніторингу правового впливу в режимі реального часу. Зроблено висновок, що ефективна діагностика ризиків має бути ітеративним процесом, інтегрованим у стандарти ISO 31000:2018. Синтезуючи передовий міжнародний досвід зі специфікою ринків, що розвиваються, дослідження пропонує практичні рекомендації щодо впровадження надійних юридичних аудитів, систем комплаєнсу та стратегій управління контрактами. Здатність діагностувати та нейтралізувати юридичні загрози представляється не просто як оборонна необхідність, а як критичне джерело конкурентної переваги та інституційної стабільності.