МАТЕМАТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РЕЖИМАМИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
Ключові слова:
методы полной интеграции, методы неполной интеграции, методы квазиинтеграции, дифференциальные методы, баланс активной мощности.Анотація
В статье рассмотренные некоторые аспекты методов управления режимами энергетических систем, рассмотрены математические методы анализа статической стойкости, уделено внимание теории стойкости по А. М. Ляпунову.Посилання
В. А. Веников, К. А. Литкенс. Математические основы теории автоматического управления режимами електросистем. М.: Висш. пск. 1964. – 204 с.
А. Б. Барзом, Системна автоматика.
Ж. Лекогріе Управляемые электрические вентели и их приминение. М.: 1971 р.
В. А.Скопинцев, В. Ф.Ситников. Оцінка надійності головної схеми електричних з'єднань електростанції // Електричні станції, № 3, 2007. – С. 47–52.
##submission.downloads##
Опубліковано
2012-05-20
Номер
Розділ
Энергетика
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).