УТИЛИЗАЦИЯ СБРОСНОЙ ТЕПЛОТЫ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ С ЦЕЛЬЮ ВЫРАБОТКИ ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ
Анотація
Исследуются вопросы утилизации сбрасываемой теплоты технологических процессов промышленных предприятий посредством установки турбин на низкокипящих рабочих телах. Выполнена оценка получаемой электрической мощности при реализации ORC контура на металлургическом предприятии с полным циклом. Для двух источников теплоты малого потенциала этого предприятия рассчитаны основные характеристики турбин с применением рабочих тел R-600 и R-134a для разных частот вращения ротора. Выбран рациональный вариант.Посилання
Утилизация сбросной теплоты ГПА в энергоустановках с низкокипящими рабочими телами / Б. Билека, Е. Васильев, В. Избаш и др. // Газотурбинные технологии. – 2002. – № 5. – С. 6–10.
Редько А. А. Термодинамические параметры геотермальной электрической станции с бинарным сверхкритическим циклом / А. А. Редько //Интегрированные технологии и энергосбережение. – 2009. – № 4. – С. 81–85.
Пятничко В. А. Утилизация низкопотенциального тепла для производства электроэнергии с использованием пентана в качестве рабочего тела / В. А. Пятничко, Т. К. Крушневич, А. И. Пятничко // Экотехнологии и ресурсосбережение. – 2003. – № 4. – С. 3–6.
Утилизационные энергетические установки с органическими теплоносителями/ Г. Р. Шварц, С. В. Голубев, Б. П. Левыкин и др. // Газов. пром. – 2000. – № 6. – С. 14.
Legmann H. Recovery of low grade heat by means of the ORC process in the cement industry / Hilel Legmann, David Citrin [Электронный ресурс]: официальный сайт производителя – ORMAT International, Inc. [2010]: Режим доступа : http://www.ormat.com/media_center.php?d
id=147&aid=818df6349556350f09466946eb1c7b9b – Последнее обращение: 02.02.2012. – Загл. с экрана.
Базаев А. Р. Исследование термодинамических свойств смесей технически важных веществ как эффективных теплоносителей в энергетических установках / А. Р. Базаев // ФИЗИКА. – 2007. – CILD XIII, № 1–2. – С. 57–60.
Гринман М. И. Перспективы применения энергетических установок малой мощности с низкокипящими рабочими телами /М. И. Гринман, В. А. Фомин// Энергомашиностроение. – 2006. – № 1. – С. 63–69.
Экономическая эффективность утилизации низкопотенциальных вторичных энергетических ресурсов посредством установки турбины на низкокипящем рабочем теле / А. Л. Шубенко, Н. Ю. Бабак, М. И. Роговой и др.// Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. – 2010. – № 6. – С. 18–26.
Никифоров Б. И. Энергосбережение на металлургических предприятиях: Монография / Б. И. Никифоров, Г. В. Заславец. – Магнитогорск: МГТУ, 2000. – 280 с.
Казанцев Е. И. Промышленные печи: Справочное руководство для расчетов и проектирования / Е. И. Казанцев. – М.: Металлургия, 1975. – 368 c.
Галузева програма енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 р. Наказ
Міністра промислової політики України № 152 від 25.02.2009 року. – 123 c. Режим доступа : http://195.78.68.71/industry/control/uk/archive/docview?typeId=73191 – Последнее обращение: 02.02.2012. – Загл. с экрана.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).