ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ, ПИТАТЕЛЬНАЯ И ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИИ
Анотація
Дать людям даровую безтопливную энергию и бесплатное питание фотобиогенезом микроводорослей, исключающее текущее и грядущие заболевания – задача процессной науки.
Посилання
Федоткін І. М., Тарасов В. О. Двигун, що працює на повітрі. Науково-практичний інформаційний журнал. – Науково-технічна інформація, № 3 (45), 2010 р., Київ: НТІ, С. 59–63.
Федоткін І. М., Тарасов В. О. Магнітні двигуни принципи функціонування, теорія і конструкції. Науково-технічна інформація, № 2 (44), 2010 р., Київ: НТІ, С. 38–71.
Федоткін І. М., Тарасов В. О. Механізм виникнення надлишкової енергії при кавітації та особливості робочих процесів в енергогенераторі Ф-101 (конструкції І. М. Федоткіна). Науково-технічна інформація, № 1 (43), 2010 р., Київ: НТІ, С. 51–60.
Федоткин И. М. О возможностях получения избыточной энергии при кавитации. Physios of consciousness and life, cosmology and astrophysics. Физика сознания и жизни, космология и астрофизика. Том 9. № 2, 2009. Киев: Международный институт соционики.
Федоткин И. М. О возможностях получения избыточной энергии при кавитации. Вісник національного технічного університету України«КПІ» № 1(3), 2009, С. 3–11.
Федоткін І. М., Тимонін О. М., Боровський В. В., Борщик С. О. Аналіз кавітаційних процесів та визначення ступеню впливу режимних параметрів на їх інтенсифікацію. Вісті
академії інженерних наук України. Машинобудування. № 3 (23), 2004 р., С. 28–32.
Федоткин И. М. Камера Вильгельма Райха, её «магические» лечебные эффекты и их
объяснения с позиции теоретической физики и волновой механики. Физика сознания и жизни, космология и астрофизика. Том 10. № 2, 2010, С. 23–40.
Бельцов Р. Н., Федоткин И. М. Физическое обоснование законов механики Ньютона. Вісті академії інженерних наук. № 2 (39), 2009, С. 34–36.
Бельцов Р. Н., Федоткин И. М. Щодо руху релятивістської частки. Вісті академії інженерних наук. № 2 (39), 2009, С. 25–27.
Федоткін І. М., Тимонін О. М., Боровський В. В., Борщик С. О. Дослідження тепловіддачі у навколишнє середовище при вільній конвекції у нестаціонарному режимі. Вісті академії інженерних наук. № 1(24), 2005, С. 48–52.
Федоткин И. М. Теоретические основы производства дополнительной вращательной и тепловой энергии в энергогенераторе И. М. Федоткина. Вісник національного технічного університету України«КПІ» № 2 (4), 2009, С. 71–75.
Федоткін І. М., Тимонін О. М., Борщик С. О., Береговий Р. О. (студент) Ефективність теплових процесів у роторно-реактивниму кавітаційному теплогенераторі. Вісник
національного технічного університету України«КПІ». Хімічна інженерія. № 2 (4), 2009, С. 65–68.
Федоткін І. М., Тимонін О. М., Борщик С. О., Береговий Р. О. (студент) Вплив гідроударів і гідравлічних пульсацій на вивільнення внутрішньої енергії рідини. Вісник національного технічного університету України«КПІ». Хімічна інженерія. № 1, 2010, С. 103-106.
Полный список литературы опубликован по ссылке http://www.ex.ua/view_storage/ 805273125348.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).