ВЛИЯНИЕ ПАРАМЕТРОВ РЕЖИМА СВАРКИ ВОЛЬФРАМОВЫМ ЭЛЕКТРОДОМ В АРГОНЕ НА СИЛОВОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ ДУГИ И ФОРМИРОВАНИЕ ШВА
Анотація
Приведены сведения о влиянии параметров режима автоматической сварки
вольфрамовым электродом в аргоне на силовое воздействие дуги и формирование шва которые могут быть использованы для повышения качества соединений при сварке с повышенной скоростью.
Посилання
Патон Б. Е., Мандельберг С. Л., Сидоренко Б. Г. Некоторые особенности формирования швов при сварке с повышенной скоростью//Автоматическая сварка. – 1971. – No 8. – С. 1–6.
Wealleans J. W., Adams P. Undercuttning and weld bead turbulence in TIG-welding. Weld and Metal Fabr. – 1969. – June. P. 225–257.
Savage W. E., Lundin C. D., Aronson A. H. Weld metal solidification mechanics. Welding J. – 1965. – 44 No 4. –P. 175–181.
Andoh K., Nishikawa J. Studies on and cathode energy of TIG. Arc. S. L, [1968]. – 6 p. – (Intern. Just. Of Welding;Doc. 212 – 158 – 67)
1shizaki K., Kalibe Y. Теория поверхностного натяжения при дуговой сварке. Проплавляющее действие дуги. //Ёсецугаккайси. – 1966. – 35, No 2. Р. 88–98.
Гулаков С. В., Носовский Б. И. Влияние переноса тепла потоком жидкого металла на форму сварочной ванны.// Сварочное производство. – 1982. – No10. – С. 2–3.
Ерохин А. А., Букаров В. А., Ищенко Ю. С. Влияние угла заточки вольфрамового электрода на образование подрезов и газовых полостей при сварке. // Сварочное производство. – 1972. – No 5. – С. 20–21.
Потехин В. П. Роль давления сварочной дуги в образование подрезов. // Сварочное производство. – 1986. – No 6. – С. 12–13.
А l 1 е n В. An analysis of the basic requirements for the automatic TIG-welding of pipe butt joints//Proc. Pipe Weld. Conf., 1979 . Abington, 1980, 59–67. Discuss., Р. 207–212.
Чернышов Г. Г., Ковтун В. Л. Влияние теплового потока и давления дуги на предельную скорость сварки //Сварочное производство. – 1985. – No 2.– С.14–15.
Суздалев И. В. Явно Э. И. Распределение силового воздействия сварочной дуги по поверхности активного пятна в зависимости от длины дуги и формы неплавящегося электрда //Сварочное производство. – 1981. – No 11. – С.11–13.
Ильенко Н. А., Сидоренко В. Ф., Кусков Б. Ф. Исследование процессов сварки при помощи фото кинографирования в отражённом потоке света/ Сварочноепроизводство. –1978. – No 6. – С. 50–51.
Рыкалин Н. Н. Расчёты тепловых процессов при сварке. – М.: Машгиз, 1951.– 296 с.
Черныш В. П., Кузнецов В. Д., Брискман А. Н., Шеленков Г. М. Сварка с электромагнитным перемешиванием. – К.: Техніка, 1983. – 127 с.
Биржев В. А., Болдырев А. М. О влиянии продольного магнитного поля на сварочную дугу прямой полярности//Автоматическая сварка. – 1982. – No 1. – С. 17–19.
Ситников Б. В. Влияние продольного магнитного поля на сварочную дугу с вольфрамовым катодом в аргоне//Восточно-Европейский журнал передовых технологий. –2005. – No 5/2 (17). – С. 49–51.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).