ОБОСНОВАНИЕ ПОДХОДА К ПОСТРОЕНИЮ ЭЛЕКТРОННОЙ СИСТЕМЫ ИЗМЕРЕНИЯ ДИЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ПРОНИЦАЕМОСТИ КРОВИ
Ключові слова:
диэлектрическая проницаемость, объемный резонатор, дисперсияАнотація
Проведено теоретическое обоснование подхода к измерению диэлетрической
проницаемости крови животных.
Посилання
Шерстюк А. В. Обоснование выбора электрофизических показателей вариативности иммунитета животных // А. В. Шерстюк. Системи обробки інформації МО України. ХУПС. - № 8(98). - 2012. - С. 86-88.
Ярилин А.А. Основы иммунологии: Учебник. М.: Медицина, 1999. - 608 с.
У. Дж. Герберт Ветеринарная иммунология. Пер. с англ. М.: Колос, 1974. - 311 с.
Седунов Б.И., Франк - Каменецкий Д. А. Диэлектрическая проницаемость биологических объектов // Успехи физических наук, Т. LXXIX, вып.4, 1963. - С. 617- 639
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).