ОСОБЕННОСТИ ОТПУСКНОЙ ХРУПКОСТИ СВАРНЫХ СОЕДИНЕНИЙ ПАРОПРОВОДОВ
Анотація
Изучены особенности отпускной хрупкости металла сварных соединений паропроводов ТЭС, состоящих из теплоустойчивых перлитных сталей 15Х1М1Ф и 12Х1МФ, длительно эксплуатирующиеся в условиях ползучести. Установлено, что отпускную хрупкость обеспечивает неравновесная зернограничная сегрегация легирующих и примесных элементов.
Посилання
Л. М. Утевский, Е. Э. Гликман, Г. С. Карк. Обратимая отпускная хрупкость стали и сплавов железа. – М.: Металлургия,1987. – 220 с.
Дмитрик В. В. Сыренко Т. А. к развитию способов изготовления сварных соединений из теплоустойчивых перлитных сталей //Восточно Европейский журнал передовых технологий. 2004.– No 2 (8). – С. 7–9.
В. В. Дмитрик, В. Н. Баумер. Карбидные фазы и повреждаемость сварных соединений при длительной эксплуатации // Металлофизика, новейшие технологии. – 2007. – No 7. – С. 937–948.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).