АНАЛИЗ СОВРЕМЕННЫХ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ О СПОСОБАХ УСКОРЕНИЯ ХИМИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ В ИЗВЕСТКОВО-КРЕМНЕЗЕМИСТЫХ СМЕСЯХ
Анотація
В статье представлен анализ возможного воздействия на протекание химических реакций в известково-кремнеземистых смесях: рассмотрены
пути интенсификации образования гидросиликатов кальция, теории образования соединений, определяющие прочность силикатных изделий.
Посилання
Seit warm ist der Kalkmortel bekamt. /Tonindustrie-Zeitung. – 1926. – No 14. – S. 217.
Хинт Й. А. Дезинтеграторный способ изготовления силикатных и силикальцитных изделий, Эстонское государственное издательство. Таллин: 1953.
Бутт Ю. М., Рашкевич Л. М. Твердение вяжущих при повышенных температурах. М:, Стройиздат. – 1965. – 244 с.
Волженский А. В. Водотермическая обработка строительных материалов в актоклавах. М.: Издательство Академии архитектуры СССР. – 1944.
Сычев М. М. Методы интенсификации гидротермальных процессов в производстве строительных материалов/ Строительные материалы. No 8. – 1981.– С. 21–24.
Ходаков Г. С. Физика измельчения 1985 г., 307 с.
Файнер М. Ш. Новые закономерности в бетоноведении и их практическое приложение. 2001. – 448 с.
Сулименко Л. М. Механоактивация вяжущих композиций// Сб. тр. «Строительное материаловедение – теория и практика», М.: СИП РИА. – 2006. – С. 142–143.
Хомченко Ю. В., Барбанягрэ В. Д. Механоактивация известково – кремнеземистого вяжущего для материалов автоклавного твердения // Сб. тр. «Строительное материаловедение – теория и практика», М.: СИП РИА. – 2006. – С. 153–154.
Богданов В. С., Александрова Е. Б., Бардынин А. А. Необходимость обработки силикатной смеси в барабанно – валковом агрегате при полусухом производстве силикатного кирпича//Энергосберегающие технологические комплексы и оборудование для производства строительных материалов. Белгород: БГТУ им. В.Г.Шухова. – 2008. – С. 3–6.
Кучерявченко Т. В. Помол исходного материала кварцевых суспензій// Материалы к 44 международному семанару по моделированию и оптимизации композитов – МОК 44.– Одесса: Астропринт, 2005. – С. 149–150.
Золотов М. С., Рапина Т. В., Лапшин А. С. Влияние способа измельчения исходного материала на основные параметры получения кварцевых суспунзий//Науковий вісник будівництва. – Харків: ХДТУБА ХОТВ АБУ. – No 40. – 2007. – С. 100–107.
Евтушенко Е. И. Активационные процессы в технологи строительных материалов. – Белгород, 2003. – 208 с.
Ружинский С. И. Внешние механические воздействия в технологии бетонов.– http://www.ibeton.ru/a156.php-2007.
Редькина Н. И., Ходаков Г. С. Эффект сверхтекучести водних растворов в поровых капиллярах при обычных температурах//Российский химический журнал. – No 3. – 2002. – С. 39–50.
W. Wassing, V. Tigges. The significance of the silicate in granulated blastfurnace slags for the early strength of blastfurnace cement mortars and concretes/ Cement International. – No 1.– 2009. – S. 64–73.
Ушеров-Маршак А.В., Циак М. Химические и минеральные добавки в технологии цемента и бетона/http://www.bi.zp.ua/tem6.html – 2007.
Афанасьев Н. Ф., Целуйко М. К. Добавки в бетоны и растворы. – Киев: Будивельник, – 1989. – 128 с.
Рамачандран В. С. Добавки в бетон. – М.: Стройиздат. –1998. – 568 с.
Химические и минеральные добавки в бетон. Под ред. А. В. Ушерова-Маршака.- Харьков: Колорит, – 2005. – 280 с.
Петрова Т. М., Серенко А. Ф. Комплексные добавки-модификаторы как альтернатива тепловлажностной обработки бетона// Сб. тр. «Строительное материаловедение – теория и практика», М.: СИП РИА. – 2006. – С. 132–134.
Саницький М. А., Соболь Х. С., Марків Т. Є., Новицький Ю. Л. Використання шлакопортландцементів з органо-мінеральними модифікаторами в технології бетонів// Матеріали семінару «Сучасний погляд на новий шлакопортландцемент». – Дніпродзержинськ. – 2004. – С. 44–48.
Аяпов У. А. Твердение вяжущих с добавками – интенсификаторами / Аяпов У. А., Бутт Ю. М. – Алма-Ата: Наука, 1978. – 255 с.
Волженский А. В. Бетоны и изделия из шлаковых и зольных материалов (при твердении в пропарочных камерах и автоклавах) / [Волженский А. В., Буров Ю. С., Виноградов Б. Н., Гладких К. В. ] – М.: Издательство литературы по строительству, 1969. – 392 с.
Киселева С. А., Шабанова Г. Н., Шваник Д. Ю. Влияние комплексных добавок на прочностные характеристики и режим гидротермальной обработки. http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Znpddtu/2008/section 6/(6–10).pdf (9 ноября 2009) .
Хомченко Ю. В. Интенсификация процессов твердения прессованных автоклавных материалов на основе помола известково-песчаного вяжущего в виде концентрированной суспензии : Автореф. дис. канд. техн.наук – Белгород, 2007.
Пат. RU2243180 Российской Федерации.Сырьевая смесь для изготовления силикатного кирпича и стеновых материалов.Заявл. 02.05 2002; Опубл. 20.12 2006 – 2 с. [WWW document]. URL http://www.ntpo.com/patents_building_materials/ building_materials_4/ building_materials_10.shtm (17 декабря 2009).
[WWWdocument]. URL http://msd.com.ua/tehlit/book4 /shemazavoda/ (7 января 2010).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).