Розділення витрат на паливо при комбінованому виробництві електричної та теплової енергії
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2019.02.02Ключові слова:
теплова та електрична енергія, когенерація, витрати на паливо, собівартістьАнотація
Запропоновано методологію до розділення витрат на паливо при виробництві електричної і теплової енергії комбінованим способом, де собівартість теплової енергії, її властивості та термодинамічний процес її використання розглядаються у взаємозв’язку. Вказано, що переваги комбінованого способу вироботки електричної та теплової енергії не реалізуються в наступний час повністю тому, що неузгоджені енергетична та економічна сторони комбінованого виробництва. Принципові труднощі пов’язані зрозділенням споживання палива між видами продукції, без чого неможливо встановити їх собівартість.Це не дозволяє обьгрунтовано формувати тарифи на продукцію, що приводить до зниження конкурентоспроможност комбінованих виробництв. Проблеми, що мають місце при комбінованому використанні теплової енергії, обумовлені недосконалостю теоретичних основ економіки теплоенергетики. Це відноситься до установленню вартості теплової енергії після часткової реалізації її в формі роботи. Це відноситься до встановлення вартості теплової енергії після часткової реалізації її в формі роботи. Застосовувані в теплоенергетиці передумови для встановлення вартості джоулів теплової енергії, неоднозначні і не обгрунтовані. Вони виходять з положень термодинаміки і не пов'язані з економікою виробництва. Показано, що грунтуються на таких передумовах методи поділу витрат палива (фізичний, ексергетичний, нормативний і ін.) не можуть бути використані при встановленні собівартості енергетичної продукції, що виробляється комбінованим способом. У статті запропоновано науково обґрунтований метод поділу витрат, понесених на паливо, який може бути використаний при розрахунках собівартості електричної і теплової енергії, що виробляється комбінованим способом. Показано, що поділ витрат, понесених на паливо, і поділ витрат палива фактично це одна і та ж проблема. Проведено поглиблене вивчення її з позицій економіки.
Посилання
Khrylev L. S., Malafeev V. A., Kharaym A. A., Lyvshyts Y. M. Sravnytelnaia otsenka otechestvennуkh y zarubezhnуkh metodov razdelenyia raskhoda toplyva y formyrovanyia taryfov na TЕTs. Teploеnerhetyka.– 2003.– № 4.– S. 45–54.
Slavyna N. A., Kosmatov Э. M., Barуkyn E. E. O metodakh raspredelenyia zatrat na TЕTs. Еlektrycheskye stantsyy. – 2001. – № 11. – S. 14–17.
Malafeev V. A., Smyrnov Y. A., Kharaym A. A., Khrylev L. S., Lyvshyts Y. M. Formyrovanye taryfov na TЭTs v rуnochnуkh uslovyiakh. Teploеnerhetyka. – 2003. – № 4. – S. 55–63.
Zharkov S. V. K voprosu o razdelenyy zatrat na TЕTs. Еnerhyia: еkonomyka, tekhnyka, еkolohyia. – 2010. – № 1. – S. 24–28.
Rohalov N. D., Zubkova A. H., Masterova Y. V. Еkonomyka еnerhetyky. – Yzdatelstvo MЕY, 2005. – Moskva. – 288 s.
Volovyk Yu. Y. Еkonomycheskye aspektу otsenky еffektyvnosty rabotу TЕTs. Teploеnerhetyka– 2007. – №2. – S. 39–44.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).