Визначення ефективності градирні бризкального типу з урахуванням поверхні крапель розпиленої води
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2019.02.04Ключові слова:
градирня, ефективність охолодження, діапазон напору водиАнотація
В статті показано, що ефективність охолодження циркуляційної води в градирнях суттєво впливає на енергетичні характеристики усіх об’єктів енергогенеруючого та енергоспоживчого профілю, коли виникає потреба в охолодженні циркуляційної води. Одним з перспективних напрямків у вирішенні вказаної задачі є реконструкція існуючих, в більшості випадків, застарілих плівкових градирень (ПГ) та крапельних (КГ) в градирні бризкального типу (БГ), які відрізняються простотою конструкції, надійністю в експлуатації, невеликими витрати на проведення ремонту і стабільністю охолоджувального ефекту. Наведено результати натурних випробувань БГ та показано, що міра охолоджування циркуляційної води в них (за інших рівних умов) є нижчою, ніж в ПГ і КГ.У зв’язку з цим визначено, що для реалізації в БГ того ж охолоджувального ефекту, що і в ПГ і КГ щільність зрошування, що рекомендується при роботі, наприклад, вентиляторах градирень, повинна співвідноситися певним чином. Так як при реконструкції ПГ і КГ в градирні бризкального типу необхідно зберегти ту ж витрату охолоджуваної води, то очевидно, що необхідна ступінь охолодження в БГ може бути забезпечена як за рахунок використання ефективніших засобів диспергування води, так і за рахунок раціональнішого їх розміщення в робочому об'ємі градирні. Запропонована адекватна математична модель процесу охолодження циркуляційної води в градирні бризкального типу, яка побудована з урахуванням реальної поверхні диспергованої рідини, що дозволяє встановлювати її ефективність вже на рівні предпроектний розробок в залежності від майже усіх режимно-геометричних характеристик об’єкту. Запропонована нова форма узагальнення результатів експериментального випробування градирні у вигляді відносного ступеню охолодження води, що дозволяє встановлювати доцільні діапазони напору води перед розбризкувачем.
Посилання
Bratuta Э. H. Vlyianye temperaturы okhlazhdenyia vodы na efektyvnost kholodylnoi ustanovky/ Э. H. Bratuta, Y. V. Smorodskaia// Intehrovani tekhnolohii i enerhozberezhennia. –2000. – № 2. – S. 3–6.
Bratuta Э. H. Vlyianye temperaturы okhlazhdenyia vodы na teploienerhetycheskye kharakterystyky pry kompremyrovanyy hazov v kholodylnoi tekhnyke. / Э. H. Bratuta, V. H. Sherstiuk// Intehrovani tekhnolohii i enerhozberezhennia. – 2006. – № 2. – S. 84–88.
Hladkov V. A. Ventyliatornыe hradyrny/ V. A Hladkov, Yu. Y. Arefev, V. S. Ponomarenko //– M. Stroiyzdat, 1976, – 216 s.
Giebel C. // Verein deutscher Ingenieure – 1921. V. 242. – P. 1–98.
Merkel F. // V.D.I. Zeitschrift. – 1926. – № 4. – P. 123.
Simpson W. M., Sherwood T. K. // Refrigerating Engineering. – 1946. – December. – V. 52. – P. 50–58.
Berman D. D. Ysparytelnыe okhlazhdenyia tsyrkuliatsyonnoi vodы / D. D. Berman. – M., 1957. – 320 s.
Morozov V. A. Okhlazhdenye vodы v hradyrniakh bryzghalnoho typa / V. A. Morozov, V. V. Honcharov // Yzv. VNYYT ym. B. E. Vedeneeva. – 1970. – T. 92. – S. 274–288.
Bratuta Э. H. Dyahnostyka kapelnыkh potokov pry vneshnykh vozdeistvyiakh/ Э. H. Bratuta. – Kharkov: – Vyshcha shkola, 1987. – 144 s.
Terekhov V. Y. Teplomassoperenos y hydrodynamyka v hazokotelnыkh potokakh / V. Y. Terekhov. – Novossybyrsk: Yzd-vo NHTU, 2009. – 284 s.
Raushenbakh B. V. Fyzycheskye osnovы rabocheho protsessa v kamerakh vozdushno-reaktyvnыkh dvyhatelei/ V. B. Raushenbakh, S. A. Belыi, Y. V. Beslelov y dr. // Yzd-vo «Mashynostroenye», M.:1964. – 526
Helfand R. E. Metod teplovoho rascheta brыzghalnыkh ustanovok s yspolzovanyem chysla ysparenyia / R. E. Helfand // Yzv. VNYYH ym. B. E. Vedeneeva. –1980.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).