МІСЦЕ ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕІНЖИНІРИНГУ В МЕТОДОЛОГІЇ СИСТЕМНОГО ОПИСУ ІННОВАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2022.05.01Ключові слова:
санація, реорганізація, реструктуризація, інновація, технологія, інжиніринг, технологічний реінжиніринг, бізнес-процесиАнотація
В статті надано характеристику технологічному реінжинірингу та визначено його місце в методології опису інновацій - технічних, технологічних, організаційних, логістичних, тощо. У вітчизняній практиці інноваційних перетворень відомі такі інструменти, як санація, реорганізація та реструктуризація. Ефективність їх застосування значною мірою залежить від рівня інтегрованості, досконалості і методології застосування. Технологічний реінжиніринг представляє собою похідний інструмент інноваційних перетворень, тому його фундаментальні аспекти розглянуто разом з поняттями «технологічні інновації», «управління» та «інжиніринг». Надано характеристику цим інструментам. Ґрунтуючись на виконаному аналізі існуючих трактувань понять «інновації», «технологія», «інжиніринг» та «реінжиніринг бізнес-процесів» надано авторське визначення поняття «технологічний реінжиніринг», яке по своїй природі втілює елементи усіх цих дефініцій. Поняття «технологічний реінжиніринг» конкретизує елементи складових організаційно-економічного механізму діяльності підприємства, в рамках якого здійснюються корінні перетворення. Структурно-логічна сутність поняття «технологічний реінжиніринг» розглядається як системне перетворення на принципово новій технологічній основі виробничо-технічної бази й відповідних організаційно-виробничих відносин. На відміну від представлених у науковій літературі підходів, останній представляє собою формалізовані процедури радикального, комплексного та системного перетворення виробничої основи з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємств та регіонів та змісту є виробничо-технічні заходи, які пов'язані, насамперед, з принциповим оновленням виробничих фондів, поліпшенням якості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається. Це дозволяє деталізувати сутність цього поняття та відокремити інтелектуально-технічні інструменти її реалізації, такі, як санація, реструктуризація, реінжинірінг бізнес-процесів. Обґрунтовано, що дане визначення більш комплексно охоплює сфери реінжинірингу та передбачає перепроектування бізнес-процесів разом з усіма складовими діяльності підприємства. Наведене визначення також дозволяє сформувати теоретичні та методологічні положення щодо визначення дефініції «технологічний реінжиніринг».
Посилання
Shumpeter J. Teoriya ekonomicheskogo razvitiya. Per. s angl. Moskva. Progress, 1992. 456 s.
Fathutdinov R. A. Konkurentosposobnost. ekonomika, strategiya, upravlenie. Moskva. INFRA-M, 2000. 312 s.
Lopatnikov L. I. Kratkij ekonomiko-matematicheskij slovar. Moskva. Znanie, 1973. 165 s.
Glazev S. Yu. Teoriya dolgosrochnogo tehniko-ekonomicheskogo razvitiya. Moskva. VlaDar, 1993. 223 s.
Rajnert E. S. «Stavku nuzhno delat na promyshlennost." Available at: http//www.businesstuning.ru/pb/bt/232–erik–raynert–stavku–nuzhno–delat–na–promyshlennost.html
Afanasev V. G. Aktualnye problemy nauchnogo upravleniya obshestvom. Moskva. Znanie, 1975. 64 s.
Dzhek Traut, El Raje. V poiskah ochevidnogo. Kak izbavitsya ot haosa v marketinge i biznes-strategii. SpB. «Piter», 2009. 272 s.
Igoshin N. V. Investicii. Organizaciya, upravlenie, finansirovanie. Uchebnik dlya studentov vuzov, obuchayushihsya po specialnostyam 060000 ekonomiki i upravleniya. 3-e izd., pererab. i dop. M. YuNITI-DANA, 2005. 448 s.
Galchinskij A. S., Geec V. M., Kinah A. K., Seminozhenko V. P. Innovacijna strategiya ukrayinskih reform. Kiyiv. Znaniya Ukrayini, 2002. 336 s.
Mot Zh. Statistichekie predvideniya i resheniya na predpriyatii. Moskva. Progress, 1966. 302 s.
Mekhovych S. A. Ekonomichni problemi gnuchkih virobnichih sistem. monografiya. Harkiv. NTU "HPI", 2007. 232 s.
Pahomov Yu. Ukraina i vyzovy globalizacii. Available at: http.//www.day.kiev.ua/82520/.
Valreven K. D. Upravlenie riskami kommercheskogo banka. ucheb. posobie / pod red. M. E. Vord. Institut ekonomicheskogo razvitiya Mirovogo banka. Vashington, 1993. 315 s.
Kutejnikov A. A. Tehnologicheskie novovvedeniya v ekonomike SShA. Moskva. Nauka, 1990. 196 s.
Dojl Piter, Shtern Fil. Marketing menedzhment i strategii, 4-e izdanie. SpB. Izdatelskij dom «Piter», 2007. 544 s.
Ivashkevich V. B. Buhgalterskij upravlencheskij uchet. uchebnik dlya vuzov. M. Ekonomist, 2006. 618 s.
Ivlev V. A., Popova T. B. ABIS. Informacionnye sistemy na osnove dejstvij. M. Izd-vo «1S-Pablishing», 2005. 245s.
Ivin L. N., Kuklin V. M. Informacionnaya ekonomika. Harkov. izd-vo Krossroud, 2005. 436 s.
Ivin L. N., Kuklin V. M., Tovazhnyanskij L. L. Krizisnyj menedzhment. Monografiya. H. NTU «HPI», 2008. 563 s.
Ivin L. N. Prakticheskie aspekty upravleniya proizvodstvennym processom osvoeniya novyh izdelij. Obzor. Moskva. NIIMASh, 1983. 70 s.
Ivin L. N. Upravlenie proizvodstvennym processom osvoeniya novoj tehniki. Obzor. Moskva. NIIMASh, 1982. 67 s.
Igoshin N. V. Investicii. Organizaciya, upravlenie, finansirovanie. Uchebnik dlya studentov vuzov, obuchayushihsya po specialnostyam 060000 ekonomiki i upravleniya. 3-e izd., pererab. i dop. M. YuNITI-DANA, 2005. 448 s.
Ilin V. V. Filosofiya. Ucheb. dlya vuzov. M. Akademicheskij proekt, 1999. 592 s.
Ivin L. N., Kuklin V. M., i dr. Innovacionnaya ekonomika. Harkov. NTU «HPI», 2009. 588 s.
Drobozina L. A., Konstantinova Yu. N., Okuneva L. P. i dr. Obshaya teoriya finansov. Uchebnik. M. Banki i birzhi, YuNITI, 1995. 256s.
Kantorovich L. V., Gorstko A. B. Matematicheskaya optimizaciya planirovaniya v ekonomike. Moskva. Znanie, 1968. 95 s.
Ilenkova S. D., Goh-berg J. I. M, Yagudin S. Yu. i dr. Innovacionnyj menedzhment. Uchebnik dlya vuzov. 2-e izd., pererab. i dop. M. YuNITI-DANA, 2003. 343 s.
Innovacionnyj menedzhment. Uchebnik dlya vuzov / Pod red. V.Ya. Gor-finkelya, V.A. Shvandara. M. YuNITI-DANA, 2002. 416 s.
Innovacionnyj process v stranah razvitogo kapitalizma (metody, formy, mehanizmy) / [pod red. I.E. Rudakovoj]. Moskva. MGU, 1991. 143 s.
Karloff B. Delovaya strategiya. M. Ekonomika, 1991. 139s.
Dzhek Traut, El Raje. V poiskah ochevidnogo. Kak izbavitsya ot haosa v marketinge i biznes-strategii. SpB. «Piter», 2009. 272 s.
Kovalev V. V. Vvedenie v finansovyj menedzhment. M. Finansy i statistika, 2001. 768 p.
Geyec V. M., Seminozhenko V. P. Innovacijni perspektivi Ukrayini. Harkiv. Konstanta, 272 s.
Dihtl E., Hyorshgen X. Prakticheskij marketing. Ucheb. Posobie / Per. s nem. A.M.Makarova; Pod red. I.S. Minko. M. Vyssh. shk. INFRA-M, 1996. 255 p.
Dojl Piter, Shtern Fil. Marketing menedzhment i strategii. 4-e izdanie. SpB. Izdatelskij dom «Piter», 2007. 544 s.
Devitajkin A. G. Nauchnaya organizaciya kak element nacionalnoj innovacionnoj sistemy. M. OOO «Izdatelstvo Unikum Press», 2005. 284 s.
Kotler F. Osnovy marketinga. Per. s angl. M. «Biznes-kniga», «IMA-Kross. Plyus», 1995. 702 s.
Ivin L. N., Kuklin V. M., Sokolenko V. A., Tovazhnyanskij V. L. Sanacionnyj menedzhment restrukturiziruemyh predpriyatij. integralnoe uchebnoe posobie. Harkov. NTU «HPI», 2006. 452 s.
Fadeev V. A. Sintez tehnologicheskih sistem mehanicheskoj obrabotki. Harkov. NTU "HPI", 2007. 192 s.
Kovalev V. V. Finansovyj analiz. Upravlenie kapitalom. Vybor investicij. Analiz otchetnosti. M. Finansy i statistika, 1996. 432 s.
Devitajkin A. G. Nauchnaya organizaciya kak element nacionalnoj innovacionnoj sistemy. M. OOO «Izdatelstvo Unikum Press», 2005. 284 s.
Taranyuk L. M.Teoretiko-metodologichni zasadi upravlinnya viborom napryamiv reinzhiniringu biznes-procesiv promislovih pidpriyemstv. Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora ekonomichnih nauk. Sumi, 2015.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).