ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2022.05.05Ключові слова:
ризик, фактори, інноваційні перетворення, моделі, технологічна санація, комбінація, класифікація, ефективністьАнотація
У статті розглянуто підходи щодо аналізу факторів ризику при проведенні інноваційних перетворень. Зазначено, що при реалізації інноваційних проектів число факторів ризику досить велике, через що ступінь впливу їх носить випадковий характер. При будь-якій спробі врахувати вплив усіх факторів фахівцям доводиться стикатись з виключно важкою проблемою врахування ступеня їх впливу на декількох рівнях управління, адже навіть у разі нескладної ієрархічної структури число комбінацій впливу факторів різко зростає. Тому основним завданням при проведеному аналізі факторного впливу повинна бути реалізована, перш за все, спроба обмеження кількості можливих комбінацій факторів, які слід проаналізувати або врахувати при знаходженні цільової функції прийнятого рішення. Наведено класифікацію ризиків, що виникають при проведенні технологічної санації. Окремо розглянуто методи оцінки ефективності інноваційного технологічного проекту при врахуванні ризику. Коректна оцінка ймовірності факторів ризику дозволяє ще на етапі прогнозування результатів інноваційних перетворень об’єктивно представляти обсяги можливих витрат і збитків, пов’язаних з проведенням технологічної санації, та намітити шляхи до їх запобігання або зменшення, а у випадку неможливості запобігання – забезпечити їх повернення. Наведено фактори, які загрожують ризиками. Проаналізовано шляхи прийняття рішень з вибору певних проектів на основі моделювання процесу вибору. Розглянуто типи моделей, що використовуються, в основному, керівниками-практиками для вирішення пріоритетності виконання завдань з проведення технологічної санації виробництва на основі сформованого портфеля інновацій.
Посилання
Valieiev S. M., Kondratieva N. I. Systemy kontroliu ryzykiv i bezpeky protsesiv. Bezpeka protsesiv i velyki dani. 2021. Tom. 7. Р. 271-294. doi: 10.1016/C2019-0-03546-7.
Demydova E. H., Husiev D. S., Novykova O. A. Postroenye dynamycheskoi systemi upravlenyia ryskamy promishlennoho predpryiatyia. Fundamentalni doslidzhennia, 2020, № 10, p. 50-55. doi: 10.17513/fr.42854. Available at: https://fundamental-research.ru/ru/article/view?id=42854 (accessed: 20.03.2022).
Kartvelyshvyly V. M., Svyrydova O. A. Rysk-menedzhment. Metody otsinky ryzyku. Moskva. FHBOU VO «REU im. H. V. Plekhanova». 2017. 120 p.
Lankina S. A., Flehontov V. Y. Klasyfikatsiia ta problemy otsinky ryzykiv promyslovoho pidpryiemstva. Internet-zhurnal «Naukovedenye». 2015. Tom 7, №2. doi: 10.15862/90EVN315.
Langdalen H., Abrahamsen E. B., Selvik J. T. On the importance of systems thinking when using the ALARP principle for risk management. Reliability Engineering & System Safety, 2020, 204, P. 107222. doi: 10.1016/j.ress.2020.107222.
John Lathrop, Barry Ezell. A systems approach to risk analysis validation for risk management. Safety Science. 2017. Volume 99, Part B. P. 187-195. doi: 10.1016/j.ssci.2017.04.006.
Paniahina A. E. Pidkhody do rozuminnia ta klasyfikatsii ryzykiv. Sovremennaia ekonomyka: problemi, tendentsyy, perspektyvi, 2012, № 6. P. 1-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).