ФУНКЦІЇ ОПЕРАТОРА РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ ПРИ ОДНОРАНГОВІЙ ТОРГІВЛІ У ГРУПІ ПРОСЬЮМЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2023.07.01Ключові слова:
однорангова торгівля, споживання домогосподарств, моделювання навантаження, просьюмер, зберігання енергії, відновлювані джерела енергіїАнотація
У статті розглядається тема взаємної торгівлі між просьюмерами на одному рівні. За допомогою збільшення об'єму розподіленої генерації в електромережі виникає можливість знизити перетікання потужності, що, в свою чергу, допомагає зменшити втрати потужності та напругу. Це відкриває можливість для просьюмерів стати учасниками енергетичного ринку, і для звичайних споживачів – отримувати електроенергію за цінами, які нижчі за базові тарифи, встановлені енергопостачальними компаніями. Стаття приділяє увагу аналізу торгівлі електроенергією між просьюмерами і звичайними споживачами, а також ролі операторів розподілених систем у цьому процесі. Описано концепцію однорангової торгівлі та системну модель. Досліджено вплив різних видів просьюмерів, їх економічні стимули та санкції за порушення правил. Детально розглядається модель просьюмера, що включає навантаження, відновлювані джерела енергії, систему накопичення енергії для її зберігання та комутаційне обладнання. Зазначено,що метою ринкового врегулювання є розв’язання централізованої проблеми, яку може вирішити центральний оператор з доступом до приватної інформації споживачів. Запропонований метод використовує ринок гнучкості низької напруги, на якому споживачі підключені до одного фідера. Вони утворюють між собою спільноту просьюмерів і беруть участь у ринку гнучкості. Обмеження споживачів рівнем низьковольтних мереж знижує гнучкість, але дозволяє підвищити ефективність обчислень. Крім того, просьюмери в точці з'єднання можуть конкурувати один з одним, щоб забезпечити агреговану гнучкість на низькому рівні напруги. ОРГ забезпечує необхідну гнучкість однорангового ринку з огляду на обмеження напруги та перевантаженість розподільчих мереж.
Посилання
Masaud T., Warner J., El-Saadany E. A Blockchain-Enabled Decentralized Energy Trading Mechanism for Islanded Networked Microgrids. IEEE Access, 2020, Vol. 8, pp. 211291–211302.
Filgueira Á., Lima A., Castelo jose sarto. Adoption intention of photovoltaic solar systems. Rev. Adm. UFSM, 2022, Vol. 15, pp. 137–157.
Koster D. et al. Single-Site Forecasts for 130 Photovoltaic Systems at Distribution System Operator Level, Using a Hybrid-Physical Approach, to Improve Grid-Integration and Enable Future Smart-Grid Operation. Sol. RRL, 2023, Vol. 7, № 8, pp. 2200652.
Luo Y. et al. Autonomous cooperative energy trading between prosumers for microgrid systems. 39th Annual IEEE Conference on Local Computer Networks Workshops, 2014, pp. 693–696.
Kerscher S., Arboleya P. The role of DSOs, retailers, utilities, and aggregators in the new distribution network paradigm. Reference Module in Materials Science and Materials Engineering, 2022.
Kulapin O. et al, pprospects of Using Prosumers to Analyze the Potential of Demand Management. 2022 IEEE 3rd KhPI Week on Advanced Technology (KhPIWeek), 2022, pp. 1–5.
Hönen J., Hurink J., Zwart B. A Classification Scheme for Local Energy Trading. 2022.
Efthymiopoulos N. et al. FLEXGRID – A novel smart grid architecture that facilitates high-RES penetration through innovative flexibility markets towards efficient stakeholder interaction. 2021, Vol. 1, pp. 1287.
Lopez H. K., Zilouchian A. Peer-to-peer energy trading for photo-voltaic prosumers. Energy, 2023, Vol. 263, pp. 125563.
Peer-to-peer electricity trading - Innovation Landscape Brief. Abu Dhabi: IRENA, 2020.
Morstyn T., Mcculloch M, ppeer-to-Peer Energy Trading. Analytics for the Sharing Economy: Mathematics, Engineering and Business Perspectives, 2020, pp. 279–300.
Mujeeb A., Hong X., Wang P. Analysis of Peer-to-Peer (P2P) Electricity Market and Piclo’s Local Matching Trading Platform in UK. 2019 IEEE 3rd Conference on Energy Internet and Energy System Integration (EI2), 2019, pp. 619–624.
Piclo — The UK’s leading independent marketplace for flexible energy systems. Available at: https://www.piclo.energy/ (accessed: 27.06.2023).
Shan S., Li Y., Li H. Motivations behind P2P energy trading: a machine learning approach. Int. J. Chin. Cult. Manag. Inderscience Publishers, 2022. Vol. 5, № 3, pp. 189–202.
Vandebron - Duurzame energie van Nederlandse bodem. Available at: https://vandebron.nl/ (accessed: 27.06.2023).
Pena-Bello A. et al. Integration of prosumer peer-to-peer trading decisions into energy community modelling: 1. Nat. Energy. Nature Publishing Group, 2022, Vol. 7, № 1, pp. 74–82.
Cali U., Fifield A. Towards the decentralized revolution in energy systems using blockchain technology. Int. J. Smart Grid Clean Energy, 2019, pp. 245–256.
Andoni M. et al. Blockchain technology in the energy sector: A systematic review of challenges and opportunities. Renew. Sustain. Energy Rev., 2019, Vol. 100, pp. 143–174.
What is a Passive House? Available at: https://passipedia.org/basics/what_is_a_passive_house (accessed: 06.11.2023).
Energy performance of buildings directive. Available at: https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-efficiency/energy-efficient-buildings/energy-performance-buildings- directive_en (accessed: 06.11.2023).
Gerard H., Rivero E., Six D. Basic schemes for TSO-DSO coordination and ancillary services provision Checked by WP leader [Daan Six] Approved by Project Coordinator [Gianluigi Migliavacca (RSE)]. Issue Record Status and version FINAL About SmartNet. SmartNet, 2016, Vol. D1.3, 100 p.
Kulapin O., Makhotilo K. Improved behavioral load model of the household prosumer. Energy. Tbilisi, Georgia. JSC “Telasi”, 2021, Vol. 2 (98)/2021, pp. 120–125.
Kulapin O. V., Makhotilo K. V. Modeling of smart network of consumers-prosumers with photovoltaic systems. National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute," 2019.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).