ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2024.07.03Ключові слова:
сільські території, людський капітал, розвиток людського капіталу, методи оцінювання, індекси оцінкиАнотація
Стаття присвячена огляду сучасних вітчизняних та закордонних підходів до методів оцінки рівня розвитку людського капіталу сільських територій. Узагальнено перелік методологічних перешкод, що ускладнюють оцінку потенціалу кожного індивіда. Розглянуто такі підходи до оцінки людського капіталу, як підхід, заснований на витратах (вартісний підхід), підхід, що базується на доходах протягом усього життя (дохідний підхід), інтегрований підхід, підхід, заснований на показниках (освітній підхід), індекс людського капіталу. Здійснено їх детальний опис та виділено їх прихильників. Огляд закордонних досліджень феномену людського капіталу свідчить про наявність значної поліваріантності у методах його вимірювання, окремі дослідники підкреслюють труднощі в характеристиці та вимірюванні людського капіталу, зазначаючи важливість врахування як монетарних, так і немонетарних аспектів, таких як креативність і соціальні мережі. Також окрему увагу приділяють методам, які в своїй основі містять витратний та прибутковий підходи. Розглянуто підходи до оцінки людського капіталу, запропоновані експертами Світового банку, які поділяються на непрямі та прямі методи. Непрямі методи базуються на припущенні, що дисконтована вартість вигод від капіталу дорівнює поточній грошовій вартості активу, і мають ряд обмежень, таких як ігнорування неринкових переваг та помилки вимірювання. Прямі методи включають підходи, засновані на витратах, доходах протягом життя та індикаторні підходи. у вітчизняному, так і у західному експертному середовищі має місце поліваріантність підходів до вимірювання та оцінки людського капіталу. Визначено, що на нинішньому етапі в Україні на офіційному рівні відсутній як національний підхід (методологія) вимірювання й оцінки рівня розвитку людського капіталу, так і систематизований збір та оприлюднення відповідної статистичної інформації.
Посилання
Tytarenko L.M., Buriak A.A., Yambykh Ye.S. Rozvytok liudskoho kapitalu v umovakh hlobalizatsii: svitovyi ta natsionalnyi vymiry. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi. 2019. Vyp.№ 6(74). S. 56-61
Kubinii V.V. Otsinka efektyvnosti liudskoho kapitalu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. 2011. Spetsvypusk. Chastyna 4. Seriia Ekonomika. S. 58-62.
Pietukhova T.O. Metodychni pidkhody do otsinky liudskoho kapitalu pidpryiemstv zaliznychnoho transportu. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. 2009. № 28. S. 189-193.
Liakhovets O.O. Porivnialnyi analiz metodolohichnykh pidkhodiv do otsinky liudskoho kapitalu. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonomichnoho forumu. 2010. № 1 (3). Tom 2. S. 199-206.
Briukhovetska N.Iu., Ivanenko L.V. Otsiniuvannia liudskoho kapitalu ta dodanoi vartosti pidpryiemstv: teoriia ta praktyka: monohrafiia. NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. Kyiv, 2020. 184 s.
Nochka M.P. Pidkhody do otsinky liudskoho kapitalu. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. 2021. Vyp. 1(87). Seriia «Ekonomika i menedzhment». S. 51-57.
Mazina O. Otsinka ta chynnyky rozvytku liudskoho kapitalu. Derzhava ta ekonomika. 2012. № 6. S. 16-26.
Bobukh I.M. Ekonomichna otsinka liudskoho potentsialu Ukrainy yak elementu natsionalnoho bahatstva. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2009. № 2. S. 102-113.
Prytuliak N.M. Otsinka rivnia rozvytku natsionalnoho liudskoho kapitalu v Ukraini. Ekonomika Ukrainy. 2017. № 11(672). S. 85-100.
United Nations Organization. Human Development Index (HDI). URL: https://hdr.undp.org/data-center/human-development-index#/indicies/HDI
Kolomiiets V.M. Teoretychni ta metodychni zasady otsinky liudskoho kapitalu. Zbirnyk naukovykh prats Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana «Problemy ekonomiky transportu». 2018. Vyp. 16. S. 60-67.
Hynda S.M., Hynda O.M. Liudskyi kapital: sutnist, osoblyvosti analizuvannia ta otsiniuvannia. Ekonomika i suspilstvo. 2017. Vyp. 12. S. 73-78.
Marmoza A.T. Teoriia statystyky: navch. posib. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2013. 592 s.
Hrishnova O., Dmytruk S. Liudskyi kapital v umovakh kryzy: otsinka i poshuk mozhlyvostei zberezhennia. Ekonomika. 2015. № 5(170). S. 11-16.
Nosach L.L., Kuznietsova Yu.V. Otsinka rivnia rozvytku liudskoho kapitalu na osnovi indeksu liudskoho rozvytku. Molodyi vchenyi. 2021. № 12 (100). S. 278-282.
Kuzmin O.Ie., Shakhno A.Iu. Otsinka rivnia rozvytku liudskoho kapitalu Ukrainy v umovakh hlobalizatsii. Ekonomika ta derzhava. 2018. № 4. S. 7-11.
Dluhopolskyi O.V., Karpynska Yu.V. Rol liudskoho kapitalu v suchasnii ekonomitsi Ukrainy ta pokaznyky yoho otsinky. European scientific journal of Economic and Financial innovation. 2020. № 2(6). S. 217-228.
Tereshchenko D.A. Pidkhody do otsinky rivnia rozvytku liudskoho kapitalu v Ukraini. Derzhava ta rehiony. 2019. № 3(67). S. 127-134
Harpan I., Draghici A. Debate on the multilevel model of the human capital measurement. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2014. № 124. P. 170-177.
Miciuła I. The measurement of human capital methods. Folia Oeconomica Stetinensia. 2016. No 16(1). P. 37-49.
United Nations Economic Commission for Europe. Guide on Measuring Human Capital. New York, Geneva: United Nations, 2016. 156p.
Robinson D., Hooker H., Mercer M. Human Capital Measurement: Approaches, Issues and Case Studies. Report 454. Brighton, UK: INSTITUTE FOR EMPLOYMENT STUDIES, 2008. 86 p.
Kwon D.B. Human capital and its measurement. The 3rd OECD World Forum on «Statistics, Knowledge and Policy» Charting Progress, Building Visions, Improving Life. Busan, Korea, 27-30 October 2009. 15 p.
Wei H. Measuring Human Capital Formation for Australia: A Lifetime Labour Income Approach. 33rd Annual Conference of Economists, 27-30 September 2004. Sydney, Australia: Australian Bureau of Statistics. 32p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).