ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Стаття присвячена огляду сучасних вітчизняних та закордонних підходів до методів оцінки рівня розвитку людського капіталу сільських територій. Узагальнено перелік методологічних перешкод, що ускладнюють оцінку потенціалу кожного індивіда. Розглянуто такі підходи до оцінки людського капіталу, як підхід, заснований на витратах (вартісний підхід), підхід, що базується на доходах протягом усього життя (дохідний підхід), інтегрований підхід, підхід, заснований на показниках (освітній підхід), індекс людського капіталу. Здійснено їх детальний опис та виділено їх прихильників. Огляд закордонних досліджень феномену людського капіталу свідчить про наявність значної поліваріантності у методах його вимірювання, окремі дослідники підкреслюють труднощі в характеристиці та вимірюванні людського капіталу, зазначаючи важливість врахування як монетарних, так і немонетарних аспектів, таких як креативність і соціальні мережі. Також окрему увагу приділяють методам, які в своїй основі містять витратний та прибутковий підходи. Розглянуто підходи до оцінки людського капіталу, запропоновані експертами Світового банку, які поділяються на непрямі та прямі методи. Непрямі методи базуються на припущенні, що дисконтована вартість вигод від капіталу дорівнює поточній грошовій вартості активу, і мають ряд обмежень, таких як ігнорування неринкових переваг та помилки вимірювання. Прямі методи включають підходи, засновані на витратах, доходах протягом життя та індикаторні підходи. у вітчизняному, так і у західному експертному середовищі має місце поліваріантність підходів до вимірювання та оцінки людського капіталу. Визначено, що на нинішньому етапі в Україні на офіційному рівні відсутній як національний підхід (методологія) вимірювання й оцінки рівня розвитку людського капіталу, так і систематизований збір та оприлюднення відповідної статистичної інформації.