МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ СТУПЕНЯ ЦИРКУЛЯРНОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО БІЗНЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2024.07.05Ключові слова:
циркулярність, агропродовольчий бізнес, модель, економіка, ресурсиАнотація
За останні десятиліття глобальна економіка стала свідком безпрецедентного зростання та технологічного прогресу, що призвело до підвищення рівня життя. Однак цей стрімкий прогрес також спричинив серйозні екологічні проблеми, пов’язані з виснаженням ресурсів, накопиченням відходів і зміною клімату, які мають негативні наслідки. Сільське господарство є невід’ємною частиною світової економіки і, водночас, має значний вплив на природні ресурси та охорону навколишнього середовища. Із зростанням населення світу та занепокоєнням щодо зміни клімату зростає тиск на сільськогосподарський сектор, щоб він став більш ресурсоефективним та екологічно стійким. В роботі розглянуто критерії, які мають стати в основі оцінки рівня розвитку та результативності циркулярних процесів. Проаналізовано методи оцінювання ступеня циркулярності агропродовольчого бізнесу. Провівши аналіз існуючих підходів та поглядів вчених на проблему формування методичного базису індикаторів оцінки циркулярності агропродовольчих систем, було виявлено індекси, що пропонуються науковцями. У теперішній час моніторинг та оцінка циркулярної економіки на рівні бізнесу постають складними завданнями управління не тільки у сфері методологічних засад. Все більша кількість вітчизняних компаній розуміє потенціальні вигоди та преференції від впровадження циркулярних трансформацій у виробничому та управлінському процесах. З появою нових стандартів, планів та стратегій управління циркулярними процесами, виникає потреба у формуванні відповідного інструментарію досягнення планових показників та оцінки ступеня досягнення поставлених цілей. Методологічна єдність рівнів управління циркулярними трансформаціями і явищами у межах каркасу «глобальна циркулярна економіка – національна циркулярна економіка – регіональна/галузева циркулярна економіка – циркулярний бізнес» замикається на рівні управління компаніями і окремими видами бізнесу. розвиток циркулярного сільського господарства є актуальним у сучасних умовах, воно має безліч істотних переваг, значимих задля забезпечення сталого розвитку галузі, хоч і не позбавлено певних недоліків.
Посилання
Huysman S., Debaveye S., Schaubroeck T., Meester S.D., Ardente F., Mathieux F., Dewulf J. The recyclability benefit rate of closed-loop and open-loop systems: A case study on plastic recycling in Flanders Resour. Conserv. Recy., 101 (2015), pp. 53-60
Scheepens A.E., Vogtländer J.G., Brezet J.C. Two life cycle assessment (LCA) based methods to analyse and design complex (regional) circular economy systems. Case: making water tourism more sustainableiu J. Clean. Prod., 114 (2016), pp. 257-268
Franklin-Johnson E., Figge F., Canning L. Resource duration as a managerial indicator for Circular Economy performance. J. Clean. Prod., 133 (2016), pp. 589-598
Reuter M.A., Schaik A.V. Strategic metal recycling : adaptive metallurgical processing infrastructure and technology are essential for a circular economy. Annal. Des Mines. Responsab. Environ., 6 (2016), pp. 2-66
/Linder, M., Sarasini, S., van Loon, P., 2017. A Metric for Quantifying Product-Level Circularity. 21 (3), 545-558
Kankanamge N., Yigitcanlar T., Goonetilleke A., Kamruzzaman M. Can volunteer crowdsourcing reduce disaster risk? A systematic review of the literature. Int. J. Disaster Risk Reduct., 35 (2019), Article 101097
Rukundo R., Bergeron S., Bocoum I., Pelletier N., Doyon M. A Methodological Approach to Designing Circular Economy Indicators for Agriculture: An Application to the Egg Sector. Sustainability 2021, 13(15), 8656; https://doi.org/10.3390/su13158656
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).