УПРАВЛІННЯ КАДРОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК СПОСІБ АДАПТАЦІЇ ДО КРИЗОВИХ УМОВ
Ключові слова:
сільськогосподарське підприємство, гнучкі форми зайнятості, кадровий потенціал, кризові умови, мотивація, управління персоналомАнотація
Анотація. Аграрний сектор є однією з ключових галузей економіки, і кадровий потенціал виступає основою для успішної роботи підприємств. Адаптація до кризових умов вимагає від підприємств гнучкості, оперативності та здатності швидко реагувати на зміни. Управління кадровим потенціалом в цьому контексті стає стратегічним завданням, оскільки саме людські ресурси можуть впроваджувати нові технології, оптимізувати процеси та впливати на інноваційні зміни.
Різні аспекти щодо особливостей управління персоналом підприємств, зокрема аграрної сфери, в тому числі в умовах кризи, знайшли своє відображення в наробках багатьох вітчизняних вчених.
Але тенденції розвитку кадрового потенціалу працівників агропідприємств у кризових умовах в цілому й досі залишаються не достатньо розкритими та потребують подальшого дослідження.
Метою статті є дослідження особливостей процесу управління кадровим потенціалом аграрних підприємств як спосіб адаптації до кризових умов.
Доведено, що управління кадровим потенціалом в аграрних підприємствах стає не просто інструментом для збереження бізнесу, а стратегічним підходом для забезпечення його адаптивності та виживання в умовах кризи.
Наголошено, що гнучкі форми зайнятості є важливим інструментом, який дозволяє аграрним підприємствам не тільки адаптуватися до кризових умов, але й підтримувати високий рівень продуктивності і задоволеності працівників. У контексті аграрного сектора, де сезонні та природні фактори грають велику роль, такі форми зайнятості можуть стати запорукою стабільної роботи та довгострокового розвитку підприємства.
Визначено тенденції розвитку кадрового потенціалу працівників агропідприємств у кризових умовах, основні види гнучких форм зайнятості, їх переваги та недоліки як для підприємства, так і для працівників, особливо в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Посилання
Buda T. I. Hnuchki i nestandartni formy zainiatosti: sotsialni vyhody ta ryzyky. Stalyi rozvytok ekonomiky. Mizhnarodnyi naukovo-vyrobnychyi zhurnal. № 2. 2016. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/121459.pdf
Zastrozhnikova I. Strukturni zrushennia v kadrovii politytsi ahrarnykh pidpryiemstv v umovakh didzhytalizatsii. Aktualni problemy innovatsiinoi ekonomiky. № 4. 2020. S. 59-66.
Kozak K. B., Korsikova N. M., Drevova V.V. Psykholohiia upravlinnia personalom v umovakh ekonomichnykh kryzovykh yavyshch, sprovokovanykh Sovid-19. Naukovi perspektyvy. 2021. № 2(8). S. 107-124. doi: 10.52058/2708- 7530-2021-2(8)-107-124. URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/np/article/view/149/150
Naikrashche prohramne zabezpechennia dlia upravlinnia personalom «vse-v-odnomu» dlia upravlinnia personalom. URL: https://peopleforce.io/
Nosan N., Artemenko, S. Upravlinnia kadrovym potentsialom ahrarnoi sfery. Ekonomika ta suspilstvo, № 26. 2021. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-26-38
Pluhina Yu.A. Rozvytok personalu pidpryiemstva: pidkhody, sutnist, modeli. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. 2013. № 42. 2013. S. 323-327.
Chernikova N.M., Voronina V.L., Chebotarov K.H. Innovatsiini pidkhody v upravlinni HR-protsesamy na vitchyznianykh pidpryiemstvakh. Transformatsiina ekonomika. № 3 (03), 2023. S. 70-75. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-3-12
Chykurkova A. D. Formuvannia orhanizatsiinoi struktury upravlinnia personalom stratehichnoho typu. Visnyk PDAT. 2010. № 4. S. 150-157.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).