РОЗВИТОК МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ТА ЦІНИ НАУКОВО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ «РОЗУМНОГО ПІДПРИЄМСТВА»
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2024.09.06Ключові слова:
розумне підприємство, собівартість продукції, ціна, наукова продукція, інформатизація, форми, моделіАнотація
Анотація. У статті доведено, що в сучасних умовах формування та функціонування «розумного підприємства» важливо адаптувати традиційні методи формування собівартості до специфіки науково-інформаційної продукції. Визначено, що система менеджменту «розумного підприємства» включає в себе впровадження сучасних інформаційних технологій та аналіз даних для точнішого обліку витрат. Обґрунтовано, що використання цифрових платформ та аналітичних інструментів в умовах «розумного підприємства» дозволяє автоматизувати процес ціноутворення, що підвищує ефективність і точність формування цін на продукцію, що дозволяє швидше реагувати на зміни в ринку. Розвиток методів формування ціни потребує детального аналізу ринку та сегментації споживачів та дає змогу краще адаптувати цінові пропозиції до потреб різних груп клієнтів. У контексті науково-інформаційної продукції важливим аспектом є правильна оцінка вартості інтелектуальної власності, що включає в себе патенти, дослідницькі матеріали та інші активи, що можуть впливати на формування собівартості.
Посилання
Teresko J. (2007) Reaching for a smarter factory. Industry Week. 2007. Vol. 256, Issue 9. P. 29–33.
Filos E. (2010) Factories of the Future & Next ICT Calls European Commission, Information Society and Medics. 2010.
Anderson C. Makers: The New Industrial Revolution. New York: Crown Business, 2012. 250 p.
Lu, Y., Huang, H., Liu, C., & Xu, X. (2019). Standards for Smart Manufacturing: A review. In 2019 IEEE 15th International Conference on Automation Science and Engineering (CASE). IEEE.
Соmpliаnсе prоgrаm оf аn industriаl еntеrprisе. Tutоriаl. (2019) / [P.G Pеrеrvа et al.] // Еditеd by prоf. P.G.Pеrеrvа, prоf. Gy.Kосziszky, prоf. M.Sоmоsi Vеrеs. Khаrkоv-Miskоlс: NTU "KhPI". 689 p.
Pererva P.G., Kocziszky G., Szakaly D., Veres Somosi M. (2012) Technology transfer / P.G.Pererva, Kharkiv-Miskolc: NTU «KhPI». 668 p.
Kosenko A.V., Tkachev M.M., Kobieliev V.M., Pererva P.G. (2018) Innovative compliance of technology to combat corruption // Innovative management: theoretical, methodical, and applied grounds / S.M. Illiashenko, W.Strielkowski (eds.). 1st edition. Prague: Prague Institute for Qualification Enhancement. P.285-295.
Sikorska M., Kocziszky György, Pererva P.G. (2017) Compliance service at guest services enterprises // Menedzhment rozvytku sotsialʹno-ekonomichnykh system u noviy ekonomitsi: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf. Poltava: PUET, 2017. S. 389-391.
Nagy S., Sikorska M., Pererva P. (2018285) Current evaluation of the ?patent with regarding the index of its questionnaire // Suchasni pidkhody do kreatyvnoho upravlinnya ekonomichnymy protsesamy: materialy 9-yi Vseukr. nauk.-prakt. konf., 19 kvitnya 2018 r. Kyyiv: NAU, 2018. S. 21-22.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).