ЦИРКУЛЯРНА ЕКОНОМІКА ЯК ОСНОВА ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2021.09-10.09Ключові слова:
циркулярна економіка, бібліометричний аналіз, інноваційна трансформація, аналіз матеріальних потоків, оцінювання життєвого циклу, бізнес-моделі, модель інноваційної трансформаціїАнотація
Анотація. Метою статті є з’ясування того, наскільки концепція циркулярної економіки (ЦЕ) виступає визначальним чинником інноваційної трансформації підприємств у постіндустріальній економіці, а також виявлення основних драйверів її впровадження. Методичну основу дослідження становлять: бібліометричний аналіз 3 278 документів бази Scopus за 1990-2021 рр. із використанням комбінованої пошукової формули TITLE-ABS-KEY(circular AND economy OR circular AND economics);) кількісні методи оцінки циркулярності (Material Flow Analysis, ISO 14040 LCA, Material Circularity Indicator); побудова мереж у VOSviewer та регресійне моделювання у Python.
Результати підтверджують експоненційне зростання наукового інтересу до ЦЕ після 2015 року (середньорічний приріст > 70 %; R2 =0,96), формування ядра публікацій у провідних журналах (Journal of Cleaner Production, Resources, Conservation & Recycling) та домінування Китаю й країн ЄС у географічній структурі досліджень. Тематичний дрейф ключових термінів від «waste management» до «business model innovation» і «digital twin» свідчить про зсув наукового фокуса від утилізаційної до стратегічно-управлінської парадигми. На основі інтеграції теоретичних і емпіричних результатів запропоновано концептуальну модель Circular Innovation Flywheel, яка описує шість фаз самопідсилюваного переходу підприємства до економіки замкненого циклу й формалізується логістичним рівнянням з параметрами r (інноваційна швидкість) та K (місткість ринку).
Наукова новизна роботи полягає у поєднанні масштабного бібліометричного аналізу з кількісною верифікацією технологічних та економічних показників циркулярності. Практичне значення результатів полягає у можливості використання моделі Flywheel як дорожньої карти для підприємств, що прагнуть інтегрувати принципи ЦЕ в контексті цифрової трансформації та післявоєнного відновлення.
Посилання
Ghisellini P., Cialani C., Ulgiati S. A review on circular economy: the expected transition to a balanced interplay of environmental and economic systems. Journal of Cleaner Production. № 114, 2016. Р. 11-32. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.09.007
Stahel W. R. The circular economy. Nature. № 531(7595), 2016. Р. 435–438. https://doi.org/10.1038/531435a
Kirchherr J., Reike, D., Hekkert M. Conceptualizing the circular economy: An analysis of 114 definitions. Resources, Conservation and Recycling. № 127, 2017. Р. 221–232. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2017.09.005
Kirchherr J., Piscicelli L., Bour R., Kostense-Smit E., Muller J., Huibrechtse-Truijens A., Hekkert M. Barriers to the circular economy: Evidence from the European Union (EU). Ecological Economics, № 150, 2018. Р. 264–272. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2018.04.028
Bjørn A., Bey N., Georg S., Røpke I., Hauschild M. Z. Is Earth recognized as a stakeholder in corporate environmental management? Journal of Industrial Ecology. № 24(4), 2020. Р. 745–761. https://doi.org/10.1111/jiec.12992
Geng Y., Fu J., Sarkis J., Xue B. Towards a national circular economy indicator system in China: an evaluation and critical analysis. Journal of Cleaner Production. № 18(13), 2010. Р. 1207–1215. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2010.01.013
Webster K. The Circular Economy: A Wealth of Flows (2nd ed.). Ellen MacArthur Foundation Publishing, 2017. ISBN: 9780957490996
The Cluster approach to the formation of innovative susceptibility priorities within the framework of the Euroconcept «Green U-turn» to renewable energy in Ukraine / V. Diuzhev et al. E3S Web of Conferences. 2021. Vol. 255. P. 01020. URL: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202125501020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).