ПРОГНОЗУВАННЯ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБ’ЄМІВ ВИГОТОВЛЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Ключові слова:
рівняння регресії, довірчі інтервали, нормальний розподіл.Анотація
В статті розглянуто прогнозування електроспоживання за допомогою кореляційно-регресійного аналізу та теорії ймовірностей на перспективу на прикладі киснево-компресорного цеху ПАТ “Запоріжсталь-АГ”.Посилання
Referenses
1. Eliseeva, І. І. Econometrics [Ekonometrika]. 2007, 576 p.
2.Gmurman, V. E. Probability theory and mathematical statistics [Teoriya ymovirnostey i matematychna statystyka]. 2003, 479 p.
3. Uvarova, L. G. & Levchenko S. A. (2011), Prediction charts electrical loads enterprise [Prognozuvannya grafіkіv elektrichnih navantazhen pіdpriyemstva], Proceedings of the National Technical University "HPI",.no. 53, P. 122-128.
##submission.downloads##
Опубліковано
2014-11-20
Номер
Розділ
Енергозбереження
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).