ЦИФРОВА КУЛЬТУРА В ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2025.04.05Ключові слова:
цифрова культура, організаційні зміни, психологія управління, цифрова трансформація, адаптація персоналу, емоційна стійкість, внутрішні комунікації, цифрове лідерство, опір змінам, коучинг у цифровому середовищіАнотація
Анотація. У статті досліджується роль цифрової культури як ключового чинника трансформації управлінських моделей, внутрішньої комунікації та організаційного розвитку в умовах цифровізації. Розкрито поняття цифрової культури як сукупності цінностей, норм, інструментів та поведінкових моделей, які формуються внаслідок впровадження цифрових технологій і визначають характер взаємодії в організаційному середовищі. Особливу увагу приділено соціально-психологічним аспектам адаптації персоналу до змін, спричинених цифровою трансформацією. Проаналізовано цифрові інструменти, що підтримують адаптаційні процеси, зокрема онлайн-опитування, платформи для внутрішньої комунікації, дистанційне навчання, digital onboarding, віртуальне менторство та гейміфікацію. Визначено ключові HR-KPI та соціально-психологічні індикатори, які дозволяють комплексно оцінити ефективність цифрової культури. Обґрунтовано доцільність застосування змішаного (mixed-method) підходу до дослідження цифрової культури, що поєднує кількісні та якісні методи. Показано, що формування ефективної цифрової культури неможливе без врахування суб’єктивних чинників: цінностей, ставлення до змін, емоційної підтримки, довіри та залученості. Запропоновано концепцію гібридної організаційної культури як синергії цифрових технологій та людяності, що забезпечує гнучкість, інноваційність та психологічну стійкість працівників. Стаття актуалізує необхідність переосмислення підходів до управління персоналом у цифрову епоху та формування етичних і людиноцентричних засад цифрових трансформацій.
Посилання
Kan Dzh. D., Fillyps A. N., Vesterman M. H. Tsyfrova transformatsiia biznesu: mif ta realnist. Kyiv: Laboratoriia tsyfrovoho rozvytku, 2019. 248 s.
Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Geneva: World Economic Forum, 2016. 184 p.
Florida R. The Rise of the Creative Class. New York: Basic Books, 2019. 434 p.
Pocheptsov H. Hibrydni komunikatsii ta tsyfrova kultura. Kyiv: Smoloskyp, 2021. 320 s.
Tulchynska O. S., Lytvynenko I. V. Tsyfrova transformatsiia v upravlinni orhanizatsiiamy: trendy, vyklyky, praktyky // Ekonomika ta derzhava. 2022. № 11. S. 35–39.
Zakharchenko V. I., Kravchenko T. P. HR-analityka v tsyfrovu epokhu: instrumenty ta pokaznyky // Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen. 2023. № 2. S. 62–70.
Litvinova O. V. Sotsiokulturni aspekty tsyfrovoi kultury v suchasnomu menedzhmenti // Menedzhment i tsyfrovyzatsiia. 2023. № 4. S. 14–22.
Kasmin, D., & Kotelnykova, Yu. (2024). INNOVATSIINI HR-TEKHNOLOHII: ADAPTATSIIA PERSONALU DO TSYFROVOHO SEREDOVYSHCHA. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, (4 (13), 141–147). https://doi.org/10.32782/dees.13-21
Humennyi O. D. Rozvytok tsyfrovoi kultury kerivnykiv zakladiv profesiinoi osvity: monohrafiia / O. D. Humennyi. Kyiv: 280 s. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/740517/1/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9E_%D0%94.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).