ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Анотація

Анотація. У статті досліджено ключові аспекти впливу цифрової трансформації на економічні процеси в умовах диджиталізації, із фокусом на роль інформаційних систем (ІС) та економіко-математичного моделювання як рушіїв сучасної економіки знань. Визначено, що ІС перестали бути допоміжним елементом і дедалі частіше виступають як інструмент інтегрованого управління, прийняття рішень, моніторингу та стратегічного прогнозування. У роботі проаналізовано приклади впровадження цифрових систем у ключових секторах економіки – енергетиці, транспорті, фінансах, агропромисловості, з акцентом на Україну та країни ЄС.

Застосовуючи інструменти економіко-математичного моделювання, автор дослідив ефективність цифрових рішень для оптимізації логістики, управління ресурсами, макроекономічного прогнозування. Особливу увагу приділено ролі моделей машинного навчання, симуляційних та регресійних моделей у формуванні політик цифрового розвитку. Стаття також висвітлює соціально-економічні наслідки диджиталізації – зокрема, зміни на ринку праці, цифровий розрив, необхідність трансформації системи освіти у відповідь на нові виклики.

Розглянуто, як саме ІС та ЕММ трансформують ключові сектори економіки: енергетику, промисловість, транспорт, агросектор та банківську сферу. Наведені приклади реального застосування цифрових рішень в Україні та ЄС, таблиці динаміки цифрових індексів, формули моделей оптимізації та пропозиції щодо майбутніх кроків цифрової інтеграції.

У роботі надано порівняльний аналіз цифрової готовності України та країн ЄС, з використанням актуальних статистичних даних (DESI, Євростат, OECD, Держстат України). Подано авторські рекомендації щодо створення національної цифрової платформи прогнозування економічного розвитку, розбудови мережі центрів цифрової експертизи, підвищення цифрової грамотності населення та формування стратегії на основі даних.

Результати дослідження можуть бути використані для розробки державної цифрової політики, інституційної реформи систем управління, модернізації вищої освіти та інтеграції України у цифровий простір ЄС. Запропоновані підходи мають практичну цінність для державних органів, бізнесу, наукової спільноти та освітніх установ.