ОБҐРУНТУВАННЯ СФЕР ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТА АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

Анотація

Анотація. У статті представлено комплексний аналіз проблеми організаційно-правової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу в Україні, яка в умовах повномасштабної війни набула характеру екзистенційної загрози. Військові дії фундаментально трансформували операційне середовище, спричинивши не лише значні прямі втрати агропромислового комплексу, але й величезні непрямі збитки, які перевищують $50 млрд. Дослідження підкреслює системний і взаємопов'язаний характер сучасних загроз, від мінування земель та дефіциту кадрів (мобілізовано близько 200 тис. аграріїв) до руйнування логістичної та портової інфраструктури. Наголошено на необхідності переходу від фрагментарного, реактивного реагування на окремі проблеми до побудови інтегрованої, проактивної системи безпеки, що є базовою умовою фізичного виживання бізнесу.

Дослідження структурує цей підхід за п'ятьма ключовими напрямами. У сфері корпоративно-майнової безпеки підкреслено першочергову роль захисту прав власності на землю, відповідно до теорії «мертвого капіталу» Ернана де Сото, для запобігання рейдерству та залучення інвестицій. Ефективний захист ґрунтується на юридичній чистоті документів, постійному моніторингу державних реєстрів та контролі за кредиторською заборгованістю. Договірна безпека, з погляду теорії трансакційних витрат Олівера Вільямсона, розглядається як інструмент управління ризиками невизначеності, що вимагає включення до контрактів деталізованих положень про форс-мажор. У контексті фінансово-правової безпеки проаналізовано роль інноваційних інструментів, зокрема аграрних нот, які, на відміну від аграрних розписок, існують в електронній формі та відкривають доступ до ринків капіталу. Розкрито важливість інформаційно-кадрової безпеки, що включає захист комерційної таємниці та правове врегулювання трудових відносин в умовах кадрового дефіциту. Нарешті, зовнішньоекономічна безпека розглядається як проактивна адаптація до вимог європейської інтеграції, що є каталізатором для модернізації виробництва. Висновок підкреслює, що лише комплексний, системний підхід, де слабкість в одній сфері неминуче створює загрози в інших, забезпечить довгострокову стійкість аграрних підприємств та стабільність продовольчої безпеки держави.