РЕСУРСНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Анотація. У статті розглядаються ресурсно-технологічні напрями підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств, які відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави та інтеграції національного аграрного сектору у глобальну економіку. Наголошується, що ефективність діяльності аграрних підприємств безпосередньо залежить від рівня використання виробничих ресурсів, впровадження сучасних технологій та здатності адаптуватися до умов високої конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Визначено основні чинники, що впливають на формування конкурентоспроможності аграрних підприємств: продуктивність ресурсів, інноваційність виробничих процесів, якість продукції, логістика та маркетинг. Особливу увагу приділено технологічним аспектам – застосуванню точного землеробства, цифрових систем управління господарством, автоматизації виробничих процесів, біотехнологіям та відновлюваним джерелам енергії. Показано, що використання таких технологій сприяє зниженню витрат, раціоналізації використання природних ресурсів, підвищенню врожайності та якості продукції, а також формуванню стійких конкурентних переваг на аграрному ринку. Підкреслено значення інтеграції ресурсно-технологічних інновацій у стратегічне управління підприємством, що дозволяє забезпечити його адаптивність до змін зовнішнього середовища, мінімізувати ризики та підвищити інвестиційну привабливість. Водночас виявлено низку проблем, серед яких: обмеженість фінансових ресурсів, низький рівень цифрової грамотності працівників, недостатня підтримка з боку держави та слабка інфраструктура аграрного ринку. Зроблено висновок, що підвищення економічної ефективності аграрних підприємств можливе лише за умови комплексного підходу, який передбачає одночасну модернізацію матеріально-технічної бази, впровадження ресурсозберігаючих технологій та розробку ефективних управлінських стратегій. Подальші дослідження доцільно спрямувати на аналіз економічної віддачі від впровадження цифрових технологій, розвиток моделей державно-приватного партнерства у сфері аграрних інновацій та формування екологічно орієнтованих стратегій управління виробничим капіталом.