ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ГНУЧКОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ (ГІКВС)

Автор(и)

  • С.А. Мехович Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Є.В. Труш Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/2313-8890.2025.10.04

Ключові слова:

діджиталізація, цифровий двійник, трансформація, моделювання, гнучка інтелектуально-конструкторська система

Анотація

Анотація. У статті розглянуто теоретико-методологічні та прикладні аспекти моделювання організаційно-економічної трансформації конструкторської діяльності в умовах діджиталізації промислових підприємств. Визначено ключові тенденції переходу від традиційних підходів проектування до цифрово-інтелектуальних систем, заснованих на інтеграції CAD/CAE/CAM-технологій, штучного інтелекту, цифрових двійників та хмарних платформ. Запропоновано концептуальну модель трансформації конструкторської діяльності, яка відображає взаємозв’язок між рівнем цифрової зрілості підприємства, структурою управління проєктами, компетенціями персоналу та ефективністю інноваційних процесів. Розроблена модель дозволяє оцінювати економічний ефект від впровадження цифрових технологій за показниками скорочення тривалості конструкторського циклу, зниження витрат на розробку та підвищення якості виробів.Проведене моделювання підтверджує, що цифровізація забезпечує не лише технічну модернізацію процесу проєктування, але й формує нові організаційно-економічні механізми управління знаннями, колаборацією та інноваціями.Результати можуть бути використані для формування стратегій розвитку інженерних підрозділів, побудови цифрових платформ конструкторської діяльності та обґрунтування напрямів інвестицій у технології Industry 4.0.

Посилання

Wang B. et al. (2023) Smart Manufacturing and Intelligent Manufacturing: Comparative Review URL: https://www.researchgate.net/publication/343384802_Smart_Manufacturing_and_Intelligent_Manufacturing_A_Comparative_Review

Soori M. et al. (2023) Digital Twin in Smart Manufacturing: Integrative Review. URL:https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2667344423000099

Fu Y. (2022) Digital Twin-Enabled Design-To-Manufacture Systems. URL: https://cjme.springeropen.com/articles/10.1186/s10033-022-00760-x

Smart_manufacturing_systems_for_Industry_40_Conceptual_framework_scenarios_and_future_perspectives/URL: https://www.researchgate.net/publication/322673524

Zhong R.Y. et al. (2022) Flexible Manufacturing and AI-Oriented Systems: Survey. URL: https://www.researchgate.net/publication/360580876_Enabling_flexible manufacturing system FMS through the applications of industry 40 technologies

Li X. et al. (2023) PLM-Integrated Smart Manufacturing Framework. https://www.researchgate.net/journal/Sustainability

ISO/IEC 23247 (2022) Digital Twin Framework for Manufacturing.URL: https://www.researchgate.net/publication/378099287_A_Manufacturing_Digital_Twin_Framework

Xu X. (2022) Machine Tool Digital Twins and Cyber-Physical Manufacturing.URL: https://www.researchgate.net/publication/376843087_Digital_Twin_of_Cyber-Physical_CNC_for_Smart_Manufacturing

European Commission (2023) Digital Industry Strategy and AI for Manufacturing.URL: https://euobserver.com/eu-and-the-world/ar178848e4

Siemens (2023) Xcelerator White Paper — Digital Engineering and Manufacturing Backbone. URL: https://www.leonardo.com/documents/15646808/29848048/PIJ_2025_N52.pdf?t=1741965054687

Autodesk Research (2022) Generative Design and AI-Based Engineering.URL: https://www.klover.ai/autodesk-ai-strategy-analysis-of-dominance-in-software-ai/

Dassault Systèmes (2023) 3DEXPERIENCE Virtual Twin Industry Reference.URL: https://digitaltwininsider.com/2024/06/05/dassault-systemes-leading-european-digital-twin-provision-by-example/

Ukrainian Engineering Journal (2022) Intelektualni vyrobnychi kompleksy ta tsyfrovi systemy. URL: https://www.researchgate.net/publication/389803850_Integracia_Ukraini_v_cifrovij_globalnij_prostir

VNTU (2023) Metody strukturnoi hnuchkosti vyrobnychykh system. Analiz strukturnoi i tekhnolohichnoi hnuchkosti na pidpryiemstvakh. Vetodolohiz vymiriuvannia ta proektuvannia hnuchkosti.URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/

https://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2023/Mulyar_2022_115.pdf

NTU «KhPI» (2022) Modeli intehrovanykh avtomatyzovanykh system u mashynobuduvanni. Teoretychni osnovy intehratsii CAD–CAM–MES u mashynobuduvanni.

NTU «KhPI» (2022) Modeli intehrovanykh avtomatyzovanykh system u mashynobuduvanni. URL: https://www.academia.edu

Prykarpatskyi NU (2023) Pidkhody do proektuvannia kiberfizychnykh vyrobnychykh system. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://kit.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/70/2023/01/2022_International_Conference_on_Innovative_Solutions_in_Software.pdf

IEEE Transactions on Automation Science (2023) AI-Based Scheduling in Flexible Manufacturing.URL: https://www.ieee-ras.org/about-ras/governance/publication-activities-board/ieee-transactions-on-automation-science-and-engineering-t-ase

CIRP Annals (2022) Collaborative Robotics in Adaptive Manufacturing.URL: https://www.sciencedirect.com/journal/cirp-annals/vol/71/issue/1

MIT Press (2023) Foundations of Digital Engineering/URL: https://mitpress.mit.edu/

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Номер

№ 10(213) (2025): Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит

Розділ

ЕКОНОМІКА

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).