ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРСАЙТ-МЕТОДІВ ДЛЯ МАРКЕТИНГУ ІТ-ПРОДУКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2025.11.05Ключові слова:
маркет-форсайт, ефективність, методи оцінки, платформні екосистеми, нормовані показники, методологія, розрахункова модель, система індикаторівАнотація
Анотація. У статті розглянуто актуальні питання щодо оцінки ефективності форсайт-методів для маркетингу ІТ-продуктів. Зазначено, що форсайт, як методологія дослідження майбутнього та його альтернатив, використовується у стратегічному плануванні для ідентифікації пріоритетних напрямів технологічного розвитку та створення прогнозних сценаріїв інноваційних змін. Він виступає не лише інструментом прогнозування, але й механізмом проєктування майбутніх ринкових конфігурацій, що мають безпосередній вплив на маркетингові процеси ІТ-продуктів та екосистем цифрових платформ. У сучасній цифровій економіці ефективність маркетингової діяльності традиційно оцінюється через систему операційних та фінансових показників, таких як ROI, CAC, LTV, частка ринку та показники конверсії. Проте зазначені індикатори відображають переважно результати реалізації коротко- та середньострокових маркетингових заходів і не здатні адекватно характеризувати вплив форсайт-методів, спрямованих на формування довгострокових стратегічних передумов розвитку ІТ-продуктів і цифрових платформ. Маркет-форсайт, або, форсайт-орієнтований маркетинг, має принципово іншу природу. Його функція полягає не у стимулюванні існуючого попиту, а у виявленні, моделюванні та проєктуванні майбутніх ринкових конфігурацій, технологічних траєкторій та архітектур платформних екосистем. У цьому контексті форсайт впливає не безпосередньо на фінансовий результат, а на якість стратегічних рішень, структуру продуктового портфеля, інноваційну спрямованість компанії та її здатність інтегруватися у майбутні технологічні хвилі. Запропоновано систему індикаторів оцінки ефективності форсайт-орієнтованого маркетингу ІТ-продуктів та концептуальну схему інтегральної оцінки ефективності форсайт-методів у маркетингу ІТ-продуктів, яка відображає логічний потік трансформації зовнішніх факторів та інформаційних сигналів у комплексну оцінку ефективності діяльності компанії. Наведена розрахункова модель інтегрального індексу ефективності форсайту (EIF) та способи обчислення її складових. Запропонована у дослідженні методологія дозволяє не лише кількісно оцінювати ефективність форсайт-діяльності, але й виявляти взаємозв’язки між когнітивними, стратегічними, платформними та економічними ефектами, що сприяє формуванню науково обґрунтованих рекомендацій для стратегічного маркетингу ІТ-продуктів. Її наукова новизна полягає у системній інтеграції чотирьох блоків ефективності та застосуванні нормованих показників, що забезпечує комплексну, кількісно-орієнтовану оцінку форсайт-методів та підвищує практичну цінність методології для управління розвитком ІТ-компаній в умовах високої технологічної та ринкової невизначеності.
Посилання
Mekhovych K. S. Teoretyko-metodychni zasady vykorystannia tekhnolohii market-forsaitu v IT-sferi. Enerhozberezhennia. Enerhetyka. Enerhoaudyt. № 11 (202), 2024. Dostup: https://eee.khpi.edu.ua/article/view/323049/313354
Pererva P. H., Mekhovych K. S. Teoretyko-metodychna sutnist forsait-marketynhu informatsiinykh tekhnolohii. Marketynh i tsyfrovi tekhnolohii. T. 9, № 2, 2025. Dostup: https://mdt-opu.com.ua/index.php/mdt/article/view/412
Bogachov S., Solovtsova O. Foresight as a methodology of designing the future. SKHID: Humanities and Social Sciences Review. Dostup: https://skhid.kubg.edu.ua/article/view/18951
OECD Strategic Foresight for Better Policies. URL:https://www.oecd.org/strategic-foresight/ourwork/Strategic%20Foresight%20for%20Better%20Policies.pdf (Accessed 27 July 2021) URL:https://eee.khpi.edu.ua/article/view/323049?utm_source=chatgpt.com
Futures & Foresight Science (journal). URL:https://onlinelibrary.wiley.com/journal/25735152
Makarova E., Sokolova A. The Best Practices of Evaluating S&T Foresight: Basic Elements and Key Criteria. URL: https://doi.org/10.17323/1995-459X.2012.3.62.74
Foresight as a methodology of designing the future. https://skhid.kubg.edu.ua/article/view/18951
Evaluation of technology foresight projects – obhovorennia vymiriuvannia efektyvnosti foresight-proektiv. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40309-013-0026-1
Zahalni praktyky zastosuvannia forsait-metodiv u pidpryiemstvakh ta prohnozuvanni maibutnoho. URL:https://ir.kneu.edu.ua/items/435c67b3-ea01-429e-96d5-cb52a3c41712
Shumpeter J. Business cycles: A theoretical, historical and statistical Analysis of Capitalist Process. N.Y., 1939. Vol. 2. IX. P. 449–1095. https://www.mises.at/static/literatur/Buch/schumpeter-business-cycles-a-theoretical-historical-and-statistical-analysis-of-the-capitalist-process.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).