ВПЛИВ КРУПНОДИСПЕРСНОЇ ВОЛОГИ НА РОБОЧІ ПРОЦЕСИ ВОЛОГОПАРОВИХ СТУПЕНІВ ТУРБІН
Ключові слова:
вологість, ступінь, математична модель, робочі лопатки, характеристики, механічні втрати, ерозія.Анотація
Розглянуто математичну модель впливу крупнодисперсної вологи на енергетичні та ерозіонні характеристики вологопарових ступенів турбін ТЕС та АЕС. Показано можливість підвищення економічності і ерозійної стійкості робочих лопаток останніх ступенів потужних турбін за рахунок розробки низки заходів, що засновані на результатах розрахункових досліджень за допомогою запропонованих моделей.
Посилання
References
1. Faddeev I. P. Eroziya vlazhnoparovyh turbin. L.: Mashinostroenie, 208 p.
2. Kirillov I. I. Osnovy teorii vlazhnoparovyh turbin. L.: Mashinostroenie, 264 p.
3. Filippov G.А. Issledovaniya i raschety turbin vlazhnogo para. M.: Energiya, 232 p.
4. Deych М. Е. Dvuhfaznye techeniya v elementah teploenergeticheskogo oborudovaniya. М.: Energoatomizdat, 328 p. 5. Paroturbinnye ustanovki atomnyh elektrostantsiy. М.: Energiya, 312 p.
6. Shubenko А. L. Modelirovanie protsessa zarozhdeniya novoy fazy pri rasshirenii pereokhlazhdennogo para v protochnoy chasti turbomashiny. Energetika I transport, 6, P. 90–97.
7. Shubenko A. L. Modeling the Steam flow with spontaneous condensation in a turbine stage. Proc. 5-th Int. Conf. of Fluid Mechanics. Cairo, P. 671–680.
8. Shubenko А. L. Modelirovanie protsessov obrazovaniya i transformatsii vlagi v protochnoy chasti turbomashin. Probl. mashinostroeniya, 1, P. 98–110.
9. Kirillov I. I. Teoriya turbomashin.Primery i zadachi. L.: Mashinostroenie, 321 p.
10. Shubenko А. L. Diskretnyy podkhod k opisaniyu krupnodispersnoy vlagi pri opredelenii mekhanicheskikh poter’ v posledney stupeni TsND vlazhnoparovykh turbin. Vestnik NTU «KhPI». Energeticheskie i teplotekhnicheskie protsessy i oborudovanie, 13, P. 21–29.
11. Shubenko А. L. Kapleudarnaya eroziya lopatochnyh apparatov parovykh turbin. Prognozirovanie i metody zashchity. Vestnik NTU «KhPI». Energeticheskie i teplotekhnicheskie protsessy i oborudovanie, 7, P. 76– 87.
12. Shubenko А. L. Matematicheskoe modelirovanie protsessov techeniya vlazhnogo para i otsenka ikh vozdeystviya na kharakteristiki protochnykh chastey turbin, 265 p.
13. Kirillov I. I. Problemy vlagoulavlivaniya i vlagoudaleniya v protochnoy chasti parovoy turbiny. Teploenergetika, 3, P. 22–24.
14. Shubenko А. L. Issledovanie vnutrikanal`noy separatsii vo vlazhnoparovykh turbinakh. L., 15 p.
15. Kutateladze S. S. Osnovu teorii teploobmena. М.: Atomizdat, 416 p.
16. Pereverzev D. А. O nekotorykh podkhodakh k oslableniyu otritsatel`nogo vliyaniya krupnodispersnoy vlagi na rabochie protsessy v posledntkh stupenyakh moshchnykh parovykh turbin. Sovershenstvovanie turboustanovok metodami matematicheskogo i fizicheskogo modelirovaniya: Sbornik nauchnykh trudov. Kharkov: Institut problem mashinostroeniya NAN Ukrainy, P. 136–141.
17. Nosovitskiy А. I. Gazodinamika vla parovykh turbinakh stupene. L.: Mashinostroenie, 184 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).