АНТИОТРАЖАЮЩИЕ ПОКРЫТИЯ ИЗ ЭЛЕКТРООСАЖДЕННЫХ МАССИВОВ ОКСИДА ЦИНКА ДЛЯ СОЛНЕЧНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ
Ключові слова:
антивідбиваюче покриття, фотоелектричний перетворювач, оксид цинкуАнотація
Поверхні сучасних фотоелектричних перетворювачів характеризуються досить високим коефіцієнтом заломлення, тому їм властиво значне відображення світла, для усунення якого вдаються до нанесення антивідбиваючих покриттів (АП). У даній роботі вперше показана можливість створення АП у вигляді нанорозмірних масивів оксиду цинку з параболічним профілем методом імпульсного електрохімічного осадження з водних електролітів. Дослідження впливу режимів осадження масивів оксиду цинку на такі його оптичні властивості як прозорість і відображення у видимій області при різних кутах опромінення, на оптичну ширину забороненої зони та на енергію Урбаха виконували за допомогою спектрофотометра СФ-2000, оснащеного приставкою дзеркального і дифузного віддзеркалення СФО-2000 . Структурні характеристики, а саме, параметри кристалічної решітки, мікронапруги, залишкові напруги і текстура аналізувалися за даними рентген-дифрактометричних досліджень. Морфологію вирощуваних масивів досліджували напівконтактним методом атомної силової мікроскопії (АСМ) на установці «НаноЛабораторія Нтегра Прима NT-MDT». Оптимізація режимів імпульсного електроосадження дозволила скорегувати розміри параболічних нановиступов і таким чином забезпечити створення на основі електроосадженних масивів оксиду цинку придатного для використання в фотоелектричних перетворювачах АП з ефектом ока нічного метелика. Бібл. 7, табл. 1, мал. 5.Посилання
References:
1. Аé L., Kieven L.A.D., Chen J., Klenk R., Rissom T., Tang Y., Lux-Steiner M.Ch. ZnO nanorod arrays as an antireflective coating for Cu(In,Ga)Se2 thin film solar cells // Progress in Photovoltaics: Research and Applications. – 2010. – V.18. – P. 209–213.
2. Boden S.A., Bagnall D.M. Optimization of moth-eye antireflection schemes for silicon solar cells // Progress in Photovoltaics: Research and Applications. – 2010. – V.18. – P. 195–203.
3. Dewan R., Fischer S., Meyer-Rochow V.B.. Özdemir Y., Hamraz S., Knipp D. Studying nanostructured nipple arrays of moth eye facets helps to design better thin film solar cells //Bioinspiration & Biomimetics. – 2012.– V.7.– 016003 (8pp).
4. Leem J.W., Joo D.H., Yu J.S. Biomimetic parabola-shaped AZO subwavelength grating structures for efficient antireflection of Si-based solar cells // Solar Energy Materials & Solar Cells. – 2011. – V.95. – P. 2221–2227.
5. Shin B.-K., Lee T.-I., Xiong J., Hwang C., Noh G. Bottom-up grown ZnO nanorods for anantireflective moth-eye structure on CuInGaSe2 solar cells // Solar Energy Materials & Solar Cells. – 2011. – V.95. –P. 2650–2654.
6. Structure and physical properties of the solid. Laboratory practice / ed. L.S. Palatnik. – Kiev: Vyshсha shkola, 1983. – 264. (Rus.)
7. Tsybulya S.V. Introduction to the structural analysis of the nanocrystals. – Novosibirsk: NGU, 2008. - 92 p. (Rus.)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).