БУСТЕРНАЯ СИСТЕМА ПИТАНИЯ В ЭЛЕКТРОТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВАХ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННОГО НАЗНАЧЕНИЯ

Автор(и)

  • V. B. Pavlov Інститут електродинаміки НАН України, м Київ, Україна
  • M. V. Tretyak Інститут електродинаміки НАН України, м Київ, Україна
  • V. E. Pavlenko Інститут електродинаміки НАН України, м Київ, Україна

Ключові слова:

гібрід, бустер, сільске господарство

Анотація

У роботі розглядається можливість вживання засобів електротранспорту з бустерними пристроями. Обгрунтовується їх вживання в закритих приміщеннях. Пропонується методика визначення параметрів бустерного пристрою і дани рекомендації за визначенням коефіцієнта енергоємності залежно від необхідного часу міжзарядної роботи. Ключові слова: гібрід, бустер, сільське господарство

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-08-19

Номер

Том 2 № 8СВ (2013): Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.

Розділ

Энергетика

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).