СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОБУДОВИ ТА КЕРУВАННЯ РЕЖИМАМИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖ
Ключові слова:
електроенергетичні мережі, концепція Smart Grid, базова архітектура, активний споживач, віртуальна електростанція, мікромережа, мультиагентне керування, силова електроніка.Анотація
В статті розглянуто особливості модернізації та побудови в інтелектуальних електричних мереж згідно концепції Smart Grid, а також перспективні напрямки керування режимами в цих мережах. Наведені складові еталонної архітектури та значимі процеси для інтелектуальних електричних мереж, дана характеристика активних споживачів, віртуальних електричних станцій та мікромереж, як елементів, що суттєво впливають на режими функціонування електричних мереж. Представлено особливості реалізації систем керування режимами електричних мереж з використанням ієрархії рівнів керування та процесів і технологій для керування електромагнітними процесами в режимі реального часу. Дана характеристика мультагентних систем керування з використанням архітектури на принципах штучного інтелекту, реактивної та гібридної архітектур. Визначено сфери та технологічні напрямки оптимізації електропостачання із застосуванням пристроїв силової електроніки у виділених мережах.Посилання
Referenses:
Бахтадзе Н. Н., Ядыкин И. Б., Максимов Е. М., Максимова Н. Е. Мультиагентный подход к разработке систем управления интеллектуальной электроэнергетической системы с активно-адаптивной сетью. [Электронный ресурс] – http://paco2012.ipu.ru/procdngs/C205.pdf
Булатов Б. Г., Тарасенко В. В. Алгоритмы интеллектуального управления режимом распределительной сети // Вестник ЮУрГУ. – 2012. – No 37. – С. 18–22.
Вариводов В. Н., Коваленко Ю. А. Интеллектуальные электроэнергетические системы // Электричество. – 2011. – No 9. – С. 4–9.
Волкова И. О., Губко М. В., Сальникова Е. А. Активный потребитель: задача оптимизации потребления электроэнергии и собственной генерации // Проблемы управления. – 2013. – No 6. – С. 53–61.
Интеллектуальные электроэнергетические семы: элементы и режимы / Под общ. ред. А.В. Кириленка. – К.: ИЭД НАН Украины, 2014. – 408 с.
Основные положения концепции интеллектуальной энергосистемы с активно-адаптивной сетью (Концепция рассмотрена и одобрена на совместном заседании НТС ОАО «ФСК ЕЭС» и Российской академии наук в октябре 2011г.). – М.: ОАО «ФСК ЕЭС», 2012. – 51 с.
Стогній Б. С., Кириленко О. В., Денисюк С. П. Інтелектуальні електричні мережі електроенергетичних систем та їхнє технологічне забезпечення // Техн. електродинаміка. – 2010. – No6. – С. 44–50.
Стогній Б. С., Кириленко О. В., Денисюк С. П. Розвиток інтелектуальних електричних мереж
України на основі положень концепції Smart Grid // Пр. Ін-ту електродинаміки НАН України: Зб. наук. пр. Спец. вип. – К.: ІЕД НАН України, 2012. – С. 5–13.
Grid 2030: A national version for electricity's second 100 years. – Office of Electric Transmission and Distribution, United States Department of Energy. – July 2003. – 89 p.
Strategic Research Agenda Update of the Smart Grids. SRA 2007 for the needs by the year 2035. – 2012. 72 p. Electronic resource] – Mode of access: http://www.smartgrids.eu/documents/sra2035.pdf
EPRI’s IntelliGridSM initiative. [Electronic resource] – Mode of access: http: // intelligrid.epri.com
www.smartgrids.eu
www.oe.energy.gov/smartgrid.htm
10 steps to Smart Grids // Union of the Electricity Industry. – EURELECTRIC, 2011.
Technology Roadmap Smart Grids. – Paris: OECD/IEA, 2011. – 52 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).