УПРАВЛІНСЬКІ ПІДХОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2313-8890.2025.10.06Ключові слова:
водне господарство, регіональний розвиток, організаційно-управлінський механізм, басейнове управління, кластер, децентралізаціяАнотація
Анотація. У статті досліджено організаційно-управлінські механізми реалізації стратегії розвитку водного господарства регіону в умовах децентралізації, кліматичних змін та зростання соціально-економічних ризиків. Обґрунтовано, що ефективне управління водними ресурсами на регіональному рівні потребує поєднання територіального та басейнового підходів, а також узгодження інтересів держави, органів місцевого самоврядування, бізнесу та основних груп водокористувачів. Розкрито роль організаційно-управлінського механізму як ключової складової регіонального організаційно-економічного механізму водного господарства, що забезпечує досягнення економічної, соціальної та екологічної ефективності використання водних ресурсів. Особливу увагу приділено проблемам управління водокористуванням у південних регіонах України в умовах обмеженості водних ресурсів, деградації та руйнування гідротехнічної інфраструктури, а також зростання антропогенного навантаження на водні екосистеми. Доведено доцільність посилення ролі регіонального рівня управління за умови збереження стратегічних і регуляторних функцій держави, що дозволяє підвищити адаптивність управлінських рішень до специфіки окремих територій. Запропоновано створення територіальних (басейнових) міжвідомчих органів управління водним господарством та розвиток кластерних структур водокористувачів як інструментів підвищення ефективності реалізації регіональних стратегій розвитку. Обґрунтовано, що кластерний підхід у сфері водного господарства сприяє концентрації ресурсів, залученню інвестицій, впровадженню інноваційних технологій, відновленню зрошення та зміцненню продовольчої безпеки регіонів. Сформульовано основні умови створення водогосподарських кластерів, визначено їх переваги, потенційні обмеження та ризики функціонування. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання органами державної влади та місцевого самоврядування при розробленні й реалізації стратегій розвитку водного господарства регіонів.
Посилання
Water Resources Management URL: https://www.worldbank.org/en/topic/waterresourcesmanagement
Iamchuk A. V. Deiaki pytannia pobudovy innovatsiino-informatsiinykh klasteriv. Problemy nauky, 2012. № 4. S. 10–15.
Parsiak V. N., Zhukova O. Yu., Vashchylenko A. M. Klastery v promyslovosti: etymolohichni vytoky ta ekonomichnyi zmist. URL: https://rep.nuos.edu.ua/server/api/core/bitstreams/02f4e4c3-6564-4189-a30b-4d72ad457454/content.
Zhyhir A. A. Formuvannia klasteriv, yak svitova tendentsiia,poshuku shliakhiv pidvyshchennia efektyvnosti pidpryiemnytskoi diialnosti. Investytsii: praktyka ta dosvid, 2015. № 22. S. 38–43.
Zatserkovnyi V. I., Plichko L. V. Analiz systemy upravlinnia vodohospodarskym kompleksom Ukrainy ta poshuk shliakhiv shchodo yii vdoskonalennia. Naukoiemni tekhnolohii, 2017. № 4(36). S. 358–367.
Suduk O. Yu. Napriamy vdoskonalennia mekhanizmiv derzhavnoho rehuliuvannia vodovykorystannia Ukrainy. Stratehichni priorytety, 2015. № 2(35). S. 164–169.
Skrypchuk P. M. Cuchasni pidkhody do formuvannia vodohospodarskoho menedzhmentu. Ekonomika ta derzhava, 2012. № 11. S. 26–30.
Khvesyk M. A., Levkovska L. V., Mandzyk V. M. Ekonomichni aspekty upravlinnia vodokorystuvanniam v umovakh detsentralizatsii vlady v Ukraini. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu, 2015. Vypusk 2(4). Chastyna 2. S. 49–55
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).