ИНФРАКРАСНОЕ ОТОПЛЕНИЕ ТЕПЛИЦ С ПОМОЩЬЮ ПЛЕНОЧНЫХ ЭЛЕКТРОНАГРЕВАТЕЛЕЙ
Ключові слова:
инфракрасное отопление, теплица, карбоновая пленкаАнотація
Описаны эффективные технологии инфракрасного отопления теплиц с помощью пленочных электронагревателей.Посилання
Referenses:
1. Bolotskih N.N. Zarubezhnye tehnologii infrakrasnogo obogreva teplic //Naukovij vіsnik budіvnictva. Zbіrnik naukovihprac, vуp. 1(79). Harkіv: HDTUBA, HOTV ABU, 2015. – s. 150-158.
2. Infrakrasnoe otoplenie teplic. [Jelektronnyj resurs]. Rezhim dostupa: http://fomaxfilm.narod.ru, 2015, – 3 c.
3. Otoplenie teplic s podogrevom pochvy. Ukraina: "TEPLODAREC vіddam teplo v dobrі ruki". [Jelektronnyj resurs]. Rezhim dostupa: http://teplodarets.com.ua, 2015, – 7 s.
4. Sistemy infrakrasnogo obogreva na osnove plenochnyh jelektronagrevatelej v rastenievodstve. [Jelektronnyj resurs]. Rezhim dostupa: http://www.teploomsk.ru , 2015, – 2 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Енергозбереження. Енергетика. Енергоаудит.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [6 місяців] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).